Єдина жінка-правителька Русі: що приховує жорстока історія княгині Ольги

Правління княгині Ольги стало періодом реформ, зміцнення центральної влади та стратегічних рішень, що визначили подальший шлях країни.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Походження та ранні роки

За літописами, Ольга походила з боярського середовища, що забезпечило їй високий соціальний статус і доступ до управлінських навичок.

Існує кілька версій її родоводу — київська, псковська, галицька та болгарська, жодна з яких не має остаточного підтвердження.

Найпоширенішою серед сучасних істориків є думка, що княгиня народилася близько 910 року, а ранні датування її шлюбу 903 роком з Ігорем є результатом помилок літописців.

Регентка і реформаторка

Після загибелі князя Ігоря у 945 році Ольга стала регенткою при малолітньому синові Святославі.

Саме в цей період вона провела першу в історії Русі масштабну державну реформу: упорядкувала систему оподаткування, запровадивши фіксовані податки, та створила погости — адміністративні центри збору данини та судочинства.

Ці кроки суттєво зменшили конфлікти між регіонами та Києвом і зміцнили централізовану владу.

Ольга віддавала перевагу дипломатії над силою. За її правління було відновлено та зміцнено відносини з Візантійською імперією, укладено вигідні торговельні угоди, що активізували шлях "з варяг у греки".

Русь експортувала хутро, мед, віск і деревину, а імпортувала текстиль, вино, прикраси та спеції, що сприяло економічному й культурному розвитку.

Легендарна помста древлянам

"Повість минулих літ" зберегла епічну розповідь про помсту Ольги древлянам за вбивство Ігоря.

Хоча історики вважають ці сюжети художнім перебільшенням, вони відображають реальний процес ліквідації племінної автономії та підпорядкування древлян Києву.

Після вбивства князя Ігоря у 945 році древляни спробували не лише уникнути покарання, а й закріпити свою автономію, запропонувавши Ользі шлюб із їхнім князем Малом.

Цей крок мав на меті легітимізувати владу древлян над Києвом, але княгиня використала ситуацію для демонстрації рішучості та сили.

Літопис описує кілька етапів помсти. Перших послів древлян Ольга наказала живцем поховати в човні, закопаному біля княжого двору.

Друге посольство, запрошене нібито для переговорів, було спалене в лазні — цей епізод дослідники часто трактують як відображення тогочасних поховальних обрядів.

Третьою помстою став каральний похід у землі древлян: під приводом тризни за Ігорем Ольга вирушила з військом до Іскоростеня.

Під час поминального бенкету слуги Ольги напоїли древлян. Коли гості сп’яніли, княгиня наказала своїй дружині перебити присутніх. За літописом, тоді загинуло близько п’яти тисяч древлян.

Кульмінацією легенди стала облога столиці древлян — Іскоростеня. За літописним переказом, місто тримало облогу впродовж року, тож Ольга вдалася до хитрощів: вона запросила з кожного двору по кілька голубів і горобців у вигляді данини.

Коли птахів зібрали, воїни прив’язали до них тліючий трут і, з настанням темряви, випустили. Птахи повернулися до гнізд під стріхами, і місто спалахнуло з усіх боків. Скориставшись пожежею, кияни захопили Іскоростень, частину мешканців знищили, інших узяли в полон, а решту обклали тяжкою даниною.

Сучасні історики схиляються до думки, що ця помста була не стільки актом особистої жорстокості, скільки політичним кроком. Вона ознаменувала ліквідацію автономії древлян і перехід від племінних відносин до більш централізованої державної моделі.

Прийняття християнства і культурні зміни

Найважливішою подією правління Ольги стало прийняття християнства у 957 році, ймовірно, під час візиту до Константинополя.

Після повернення до Києва княгиня розпочала активну місіонерську діяльність: засновувала церкви, підтримувала духовенство, сприяла розвитку освіти при храмах.

Її спроби християнізувати Русь наштовхнулися на опір язичницької знаті, що зрештою призвело до відсторонення Ольги від влади на початку 960-х років.

Канонізація і спадщина

Померла княгиня у 969 році та була похована за християнським обрядом. Уже за правління її онука Володимира Великого почалося вшанування Ольги як святої, а офіційна канонізація відбулася у 1547 році. Вона стала першою рівноапостольною святою серед правителів Русі та символом поєднання державної мудрості й духовного вибору.

Важливо Дрони княгині Ольги: 5 військових операцій українців, які змінили хід історії

Княгиня Ольга увійшла в історію як перша і єдина жінка-правителька Русі, що поєднала жорстку політичну волю з далекоглядною дипломатією. Її реформи заклали основи адміністративної системи, а прийняття християнства підготувало ґрунт для майбутнього хрещення держави.

Попри брак достовірних відомостей, постать Ольги й сьогодні залишається символом сили, мудрості та стратегічного мислення в історії України.

Раніше Фокус писав про таємничі артефакти, які знайшли у мікенських гробницях. Вони походять не з Егейського світу.

Також ми писали про незвичайний артефакт, знайдений у Північній Македонії. Археологи знайшли глиняну скульптуру, відому як Велика Мати.