Голодомор, про який ми знаємо найменше. Керівник архіву СБУ назвав імена призвідників трагедії 1946–47 років

Одним із головних призвідників голоду 1946–47 років є Йосип Сталін. Крім нього, були й інші винуватці трагедії, яка стала причиною тисячі смертей українців через штучний голод тих часів. Про це розповів в інтерв’ю «Главкому» керівник архіву СБУ Андрій Когут.

Андрій Когут назвав імена головних призвідників голоду 1946–1947 років: «Головний призвідник, це, звісно, Сталін. Саме він одноосібно визначав політику Радянського Союзу. Це також Лазар Каганович, якого надіслали з Москви керувати радянською Україною. Це і Хрущов, який, щоправда, намагався клопотати про допомогу для України, але робив це, скажімо так, не надто послідовно».

Керівник архіву СБУ розповів про діяльність лідера СРСРМикити Хрущова під час голоду. «З одного боку, він намагався щось зробити й говорив про те, що Україна потерпає від масового голоду, але з іншого – разом із Кагановичем робив кроки, які цей голод і посилювали. Проти волі Сталіна він не виступав і дуже переживав через те, що Сталін вважає його українським націоналістом, який свої «мєстєчковиє» інтереси ставить вище інтересів Комуністичної партії і думає про Україну більше, ніж про перемогу світового пролетаріату. Саме тому, власне, до України делегували Кагановича, бо Хрущов не виправдав довіру…» – розповів Когут.

Андрій Когут зазначив, що крім головних постатей СРСР, які розпочали штучний голод в Україні, серед призвідників було й керівництво певних наркоматів, перші секретарі районних та обласних комітетів партії, які виконували волю Кремля та не протистояли цьому.

Водночас призвідники голоду були й серед комсомольців та комуністів. «Кожен із цих комуністів і комсомольців прекрасно розумів, що якщо вони цього робити не будуть, то за ними прийдуть зі МДБ. І вже тоді вони самі будуть названі саботажниками-диверсантами, будуть репресовані та засуджені…» – пояснив Андрій Когут.

За словами керівника архіву, хтось намагався врятувати останній шмат хліба, проте водночас кожен робив власний вибір: «Більшість не наважувалася йти проти системи, знаючи, що система їх перемеле. Це ніяк не виправдовує тих, хто забирав останній хліб, але наголошу ще раз: у ті часи не демонструвати лояльність до системи і при цьому вціліти було нереально».

Раніше «Главком» писав про те, що парламентська асамблея Ради Європи під час дебатів ухвалила одразу дві резолюції на підтримку України. Зокрема визнано Голодомор злочином геноциду та наміром знищити українську державу, її мову та культуру.