/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F3%2F54e5847d9319b5b5d12f5d9a48000081.jpg)
Яхта Медведчука як тест для України: хто та чому блокує повернення коштів і чому про це не хочуть говорити вголос
Це тест на здатність держави діяти за умов війни. І водночас показовий приклад того, як інформаційні маніпуляції можуть підміняти реальні причини провалу.
У гучному розслідуванні Михайла Ткача для української правди відповідальність за непродану яхту покладається на АРМА. Звучить просто та зручно. Але факти, документи та хронологія подій розповідають зовсім іншу історію.
Що справді сталося?
Яхту Royal Romance було заарештовано у травні 2022 року і передано в управління АРМА. Проте до липня 2023 року – моменту призначення нового керівництва агентства – не існувало жодного порядку продажу заарештованих активів за кордоном. Немає ухвали уряду. Нема процедур. Нема юридичних пристроїв.
Це означає одне: з 2022 року продати яхту було юридично неможливо.
Після призначення нового керівництва АРМА:
- за 39 днів було розроблено порядок реалізації активів за кордоном;
- за 3 місяці - узгоджений та прийнятий урядом;
- вперше в історії Україна отримала інструмент для повернення виведених активів з-за кордону.
Це був прецедент не лише для яхти Медведчука, а й для сотень мільярдів доларів виведених з України активів.
Де виникла реальна проблема?
Продаж активу за кордоном – це не просто аукціон. Це складна міжнародна юридична процедура, ключову роль якої відіграє Офіс Генерального прокурора України.
Саме ОДП:
- звертається за міжнародною правовою допомогою;
- легалізує рішення українських судів за кордоном;
- зобов'язаний кожні 3 місяці підтверджувати арешт у іноземній юрисдикції.
І саме тут, коли вже все було готове до продажу, не вистачило одного документа.
Хорватський суд зняв арешт з яхти не через бездіяльність АРМА, а через неналежне надання міжнародної правової допомоги з боку Офісу Генпрокурора України. Це прямо зазначено у рішенні Вищого кримінального суду Хорватії.
Факт, що залишився за кадром розслідування:
- АРМА 14 разів офіційно зверталася до екс Генерального прокурора Андрія Костіна із запитом легалізувати рішення українського суду про арешт та продаж яхти. Без відповіді.
- АРМА звернулася ще з 3 листами до новопризначеного Генерального прокурора Руслана Кравченка вже у 2025 році, і це залишилося за кадром
Маніпуляції замість аналізу
Михайло Ткач мав доступ до всіх документів. Він тричі години спілкувався з керівництвом АРМА, отримав сотні сторінок доказів, листування з Мін'юстом Хорватії, судами, дипломатами, силовими структурами.
Але у фінальному матеріалі:
- не згадано роль Офісу Генпрокурора;
- не показано рішення хорватських судів;
- проігноровано 14 офіційних запитів;
- підмінена причина наслідком
- проігноровано рішення ВАКС щодо заборони продажу майна медведчука
Проігноровано отримання та внесення вперше в історії прапора України на заарештоване судно з місцем перебування в іншій країні.
Нівельована роль органів влади, що борються за повернення активів та коштів від їх продажу
Замість аналізу – емоційна драматургія. Замість відповідальних осіб – зручна мета.
Спроба викрадення та санкції
У травні 2024 року яхту намагалися фізично викрасти. Спробу припинили військова розвідка та хорватська поліція. Після цього актив було заблоковано санкціями ЄС.
Ще один міф – Україна чи Медведчук «платять за утримання яхти».
Факти: з червня 2024 року яхта знаходиться на військовій базі в Хорватії. Витрати України – 0 грн. Платежі від підсанкційної особи заборонені.
Ціна мовчання
Цей кейс не про персональний конфлікт між чиновником та журналістом. Це про системну проблему:
безвідповідальність ключових інститутів;
відсутність персональної відповідальності;
та небажання називати речі своїми іменами.
На жаль, журналістські розслідування показали цю ситуацію суб'єктивно. Показали, що хотіли показати, не продемонструвавши надані документи.
А станом на сьогодні видно знищену інформацію на сайті АРМА, яка стосується реалізації Royal Romance.
Це свідчить про те, що керівництво АРМА фактично приховує весь створений правовий фундамент для того, щоб Україна отримала від продажу яхти понад 130 млн. євро.
130 млн. євро – це не абстрактна сума. Це зброя. Це дрони. Це життя.
І головне питання звучить так:
хто і чому блокує повернення цих коштів до України та чому про це не хочуть говорити вголос?
Післямова
Факти – річ уперта. І вони зберігаються у документах, судових рішеннях та офіційних листах. Маніпуляції працюють тільки доти, доки їм не протиставляють хронологію, право і відповідальність.
У цій історії правда незручна. Але саме він і є найціннішим активом, який держава не має права втратити.

