Купують деталі для дронів на однакових заводах: як Китай одночасно обслуговує Україну і РФ, — FT

Як йдеться у матеріалі Financial Times., українські та російські компанії, що працюють на військовий сектор, роками співпрацюють із тими самими китайськими заводами, які виготовляють камери, двигуни, контролери польоту, акумулятори та електроніку для дронів. Через війну ці підприємства фактично змушені організовувати "подвійні графіки", щоб клієнти з ворогуючих країн не перетиналися фізично.

Засновник української компанії TAF Industries Олександр Яковенко розповів у коментарі FT, що під час його поїздок до Китаю візити на заводи почали виглядати як добре зрежисована операція. Зокрема, зустрічі планували з точністю до хвилин, гостей проводили службовими входами, іноді просили зачекати неподалік або заводили до порожніх конференц-залів. Згодом стало зрозуміло, що така обережність пов’язана не з безпекою, а з тим, що російські клієнти або щойно залишали підприємство, або мали приїхати слідом.

"Наші постачальники докладають зусиль, щоб впоратися з українськими та російськими клієнтами. Вони намагаються зробити так, щоб ми не були на одному заводі одночасно.Нас запрошують один раз, а росіян — інший. Тож щойно машина з росіянами від’їжджає, машина з українцями заїжджає",— пояснив Яковенко.

Також автор матеріалу зауважив, що БпЛА нині стали головною ударною силою у війні на виснаження. За оцінками експертів, саме на них припадає переважна більшість втрат, і хоч обидві сторони активно розвивають власне виробництво, води досі сильно залежать від китайських комплектуючих.

Загалом, ланцюги постачання Росії та України сходяться в одних і тих самих промислових зонах Шеньчженя та Гуандуну. Саме там, далеко від вибухів і сирен, вирішується, які технології потраплять на фронт і в яких обсягах.

Китайські новинки синхронно з'являються в України та РФ

Керівник української компанії "Вирій Дрон" Олексій Бабенко розповів, що технологічні новинки майже синхронно з’являються і в українських, і в російських безпілотниках. Якщо на російському дроні фіксують новий модуль або передавач, українські інженери швидко ідентифікують завод-виробник і звертаються до того ж постачальника.

За його словами, китайські компанії часто спочатку заперечують продаж таких компонентів, але згодом погоджуються працювати й з українською стороною. Водночас той самий механізм працює у зворотному напрямку: рішення, які розробляються для України, можуть з’являтися і в російських дронах.

"Ми просимо їх виготовити щось конкретне для нас, а через тиждень вони надсилають зразки до Росії, а потім починають виробляти для них те саме", — пояснив Олексій Бабенко.

Та попри це, частіше за все українські військові на фронті стикаються з нестачею деталей, а їхні противники при цьому демонструють стабільне забезпечення сучасними китайськими технологіями. Причина, за словами учасників ринку, часто полягає в тому, що російські компанії готові платити більше або скуповувати цілі виробничі лінії.

Яка позиція Китаю

Хоч офіційно Китай заявляє про нейтралітет і заборону експорту чутливих безпілотних технологій як до Росії, так і до України, західні розвідки та українські посадовці стверджують, що на практиці ці обмеження працюють вибірково.

"Уряд Китаю фактично уникає відповідальності, дозволяючи навіть добре профінансованим російським компаніям закуповувати цілі виробничі лінії та вивозити їх до Росії — попри західні санкції й чинні обмеження китайського експортного контролю", — зазначається у статті.

Натомість Україна, за даними FT, досягла значного прогресу в локалізації виробництва дронів, однак навіть зараз близько 85 відсотків компонентів для простих FPV-дронів мають китайське походження.

"За даними аналітичної компанії Drone Industry Insights, Китай вже виробляє 70-80 відсотків світових комерційних дронів і домінує у виробництві критично важливих елементів, таких як контролери швидкості, датчики, камери та пропелери", — цитує аналітиків автор статті.

Ба більше, експерти наголошують, що залежність від китайських виробників робить і Україну, і Росію вразливими до будь-яких змін в експортній політиці або логістиці. Водночас Росія має тісні політичні та економічні зв’язки з Пекіном і змогла налагодити стабільніші канали постачання. Зокрема, йдеться про перенесення частини виробництв безпосередньо на територію РФ.

"Це виглядає як повне божевілля, адже на нашому кордоні триває гаряча війна, а за тисячі кілометрів обидві сторони спілкуються в одному груповому чаті. Там представник китайського заводу просто каже: "Росіяни платять більше. Тож вибачте, повертайтеся наступного року"", — додає Бучацький.

Нагадаємо, що росіяни інтегрували 220-мм направляючі від "Солнцепека" у наземний безпілотник та фактично створили спрощений аналог важкої вогнеметної системи.

Також Фокус писав, що РФ може керувати "Шахедами" через Starlink та уникати дії засобів РЕБ, і зрештою влучати точно в ціль.