/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2Fc841eff9795cc81a68cc640ae022f7ed.jpg)
Метод Сема Альтмана для ясного мислення в епоху ШІ
У розмові на YouTube‑каналі David Perell йдеться не про романтику письма і не про ностальгію за папером. Це практичний опис підходу, який можна окреслити як Метод Сема Альтмана для ясного мислення — спосіб працювати з ідеями в умовах стрімкого розвитку штучного інтелекту. Мова про інструмент мислення, який не зникає, навіть коли алгоритми беруть на себе дедалі більше функцій створення контенту.
Папір як робочий інтерфейс для думок
Підхід до нотаток тут максимально утилітарний. Жодних «ідеальних» блокнотів — лише спіральний з твердою обкладинкою, який легко лежить відкритим на столі та дозволяє виривати сторінки. Саме можливість виривати аркуші є принциповою: нотатки не накопичуються в «завершених» зошитах, вони існують як тимчасові робочі поверхні.
Сторінки вириваються, розкладаються поруч, зминаються і викидаються. Це не недбалість, а спосіб мислення: думки не консервуються, а відпрацьовуються. Один блокнот використовується за два‑три тижні, і значна частина сторінок до цього моменту вже вирвана. Такий процес — результат довгого експериментування з різними системами, папером і письмовим приладдям.
Окрема увага — тактильності. Папір має бути приємним для письма, а блокнот — достатньо компактним, щоб поміщатися в кишені. Письмовий інструмент у цьому підході — не питання бренду чи дизайну, а стабільності. Він має писати легко, без напруги, не відволікати від думки й дозволяти швидко фіксувати ідеї. Це частина перевіреного, повторюваного робочого процесу.
Писання в епоху зростаючої компетентності ШІ
Ключова теза полягає в тому, що вплив письма на світ лише зростає. Текст стає універсальним інтерфейсом: через нього вже створюються відео, музика, зображення. З появою таких інструментів, як Sora, письмове формулювання ідей стає точкою входу в дедалі більше креативних процесів.
Водночас писання не зводиться до виробництва тексту. Воно залишається інструментом мислення. Навичка формулювати думки письмово — це спосіб бачити логіку, виявляти прогалини й уточнювати позиції. Навіть якщо ШІ здатен генерувати кращі тексти, сама практика письма як мислення не зникає.
Це порівнюють із програмуванням: навіть якщо традиційних кодерських ролей стане менше, вміння писати код залишається способом навчитися мислити структурно. Писання виконує ту саму функцію для ідей.
Коли і як виникає фокус
Ідея «ідеального середовища» для письма з часом поступається більш прагматичному підходу. Замість очікування спеціального місця, часу й обставин використовується будь‑яке 11‑хвилинне вікно без переривань: у машині, в ліжку, між зустрічами.
Так, ідеальний сценарій існує — спокійний ранок вихідного дня з кавою і без розкладу. Він підходить для довгих текстів. Але більшість реальної роботи відбувається короткими фрагментами. Цей підхід знижує поріг входу в мислення і дозволяє регулярно повертатися до ідей.
Голос, текст і роль ШІ
У процес активно інтегрується голосовий ввід. Ідеї проговорюються, після чого використовуються інструменти на кшталт ChatGPT для «очищення» тексту. Причина проста: усне мовлення часто більш генеративне, ніж набір тексту.
ШІ в цьому випадку не замінює мислення, а виконує роль редактора й структурувальника. Первинна ідея все одно народжується в голові людини — через писання або мовлення. Саме цей етап вважається незамінним.
Ритм між людьми і тишею
Ще один важливий елемент — чергування соціальної взаємодії та усамітнення. Існують ідеї, які виникають лише в розмовах з іншими. Але є й такі, що потребують тиші, письма і глибокої концентрації.
Робочий ритм вибудовується так: будні заповнені зустрічами й операційною роботою без часу на рефлексію, тоді як вихідні дають довгі тихі блоки для мислення і письма.
Аналітичне узагальнення
У світі, де штучний інтелект дедалі швидше бере на себе функції створення текстів, зображень і відео, писання перестає бути ремеслом виробництва контенту. Воно повертається до своєї базової ролі — інструмента мислення й ухвалення рішень.
Метод Сема Альтмана для ясного мислення показує, що цінність письма не в «красивому результаті», а в процесі. Вирвані сторінки, короткі сесії фокусу, фрагментарна робота з ідеями й відмова від накопичення нотаток формують середовище, у якому думки швидше очищуються від шуму й стають придатними для дії.
На тлі автоматизації креативу саме здатність людини чітко сформулювати питання, зафіксувати напівсиру ідею й довести її до ясності стає конкурентною перевагою. ШІ може пришвидшити цей процес, але не здатен замінити ключове — момент, коли людина починає по-справжньому думати.
У цьому сенсі писання не конкурує з алгоритмами. Воно визначає межу, за якою починається людська відповідальність за сенс, напрям і вибір.

