«До міста Київ» чи «до міста Києва»? Мовознавиця пояснила, як узгоджувати топоніми зі словом

Відмінювання слів має вагоме значення, особливо у випадках узгодження топонімів з номенклатурними словами, як, наприклад, назви міст. Філологиня Ольга Васильєва розповіла, як узгоджувати топоніми та чому вислів «До міста Києва» є правильним. Про це мовознавиця розповіла у рубриці «Главкому» «Мовне питання».

Ольга Васильєва, посилаючись на статтю академіка Володимира Горпинича, який описував «Складні випадки відмінювання топонімів», пояснила, що явище, коли топонім у тексті вживається з номенклатурним словом – є досі не вивченим. «Навіть у кодифікованій мові знаходимо значну розбіжність у відмінюванні топонімів: «прибув до міста Глухів» і «до міста Глухова». З номенклатурними словами топоніми-прикладки здебільшого узгоджуються», – розповіла мовознавиця.

Однак у деяких випадках, зокрема в певних різновидах офіційно-ділового стилю, наприклад у картографії та військових офіційно-ділових документах існує правило. За ним географічні назви – топоніми при номенклатурному слові завжди вживаються у називному відмінку, тобто ніколи не узгоджуються.

Ольга Васильєва навела кілька прикладів, де узгодження з топонімами не застосовується: «Переправа через річку Десна», «зайняти оборону південніше від села Соснівка». Тому якщо це не офіційно-діловий стиль, то «прибули до міста Києва», а якщо з військової сфери, то, наприклад, «угруповання сил і засобів оборони міста Київ».

Тому в розмовному чи публіцистичному стилі вживають варіант «до міста Києва», а в окремих випадках, зокрема офіційно-діловому стилі назва міста не узгоджується – «міста Київ».

Раніше «Главком» писав про те, як філологиня Ольга Васильєва відповіла на питання читача «Главкому», чи правильно називати мешканців Камʼянського і Камʼянця-Подільського камʼянчанами. За її словами, у Камʼянському живуть у камʼянці. Так само як у Бердянську – бердянці, а в Луганську – луганці. Але не бердянчани і не луганчани, що часто можна почути у вжитку українців.