Міні-ТЕЦ є, світла немає: чому Київ не підготувався до зими, але готується до жорстких графіків

У столиці триває напружена ситуація з енергопостачанням: через пошкодження енергетичної інфраструктури після російських атак Київ досі живе в умовах екстрених відключень світла та перебоїв з теплом. Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що в найближчі дні місто переведуть з режиму непередбачуваних "екстрених" відключень на жорсткі, але прогнозовані графіки, що дозволить киянам хоча б планувати час без електрики. Поточна ситуація в енергосистемі столиці залишається вкрай напруженою, зазначив міністр, проте аварійні служби та ремонтні бригади працюють цілодобово над стабілізацією подачі світла та тепла.

Станом на кінець січня тисячі будинків у Києві все ще залишаються без стабільного опалення, а енергетики задіяли сотні бригад та генераторів для підтримки критичних об'єктів. Роботи з відновлення тривають, і влада сподівається, що перехід на прогнозовані графіки відключень допоможе знизити хаотичність перебоїв у постачанні.

Тим часом на Київщині, в місті Обухів, два міні-ТЕЦ, які могли б значно зміцнити енергетичну безпеку громади, стоять неробочі майже рік. Газопоршневі установки загальною потужністю близько 4 МВт — обладнання, передане США в межах програми міжнародної допомоги — так і не підключили до мережі через затягування проєктно-кошторисної документації та погоджень, зокрема з боку великих енергетичних компаній.

Попри те, що ці установки могли б покрити близько половини потреб Обухова в електроенергії та теплі, міська влада досі не почала роботи з їхнього введення в експлуатацію. Через це зростає ризик втрати міжнародної технічної допомоги, оскільки меморандум із USAID передбачає повернення обладнання у разі невиконання зобов'язань.

Міні-ТЕЦ є, але не працюють

Перехід Києва від екстрених відключень світла до жорстких, але прогнозованих графіків — це не сигнал стабілізації, а спроба впорядкувати хаос в умовах глибокої енергетичної кризи. Реальних інструментів швидко покращити ситуацію в Україні наразі немає, а проблеми накопичувалися роками — від зруйнованих підстанцій до провалу з підключенням газопоршневих установок, які могли б частково зняти дефіцит електроенергії.

Про це у коментарі Фокусу заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг, енергетичний експерт Олег Попенко.

За словами експерта, Україні передали понад 200 газопоршневих установок, здатних у сукупності дати близько 200 МВт додаткової генерації — критично важливу потужність для малих і середніх міст. Проте встановлено менш ніж половину з них.

"USAID ще два роки тому передало 93 установки. На той момент було підключено три або чотири. Станом на сьогодні — менше половини. І це при тому, що обладнання безкоштовне", — зазначає експерт.

Головна проблема — не відсутність техніки, а брак грошей, управлінський хаос і бюрократія. Щоб підключити одну установку, громаді потрібні десятки мільйонів гривень: на проєктну документацію, газове підключення, узгодження з обленерго. У той самий час міста мають мільйонні борги за газ і змушені обирати між оплатою палива, ремонтом мереж чи запуском нової генерації.

"У невеликому місті на 50 тисяч населення передали чотири установки. Щоб їх запустити, потрібно приблизно 40 млн грн. А борг за газ — 50 млн. Що обирати?" — пояснює Попенко.

Ситуацію ускладнює й абсурдна модель відповідальності: обладнання — в одного комунального підприємства, гроші — в іншого, земля — у третього. У таких умовах жоден керівник не готовий брати на себе ризики.

Нові жорсткі графіки відключення світла

Щодо анонсованих жорстких, але прогнозованих графіків відключення, Попенко вважає, що для споживачів це не означає суттєвого полегшення.

"Це будуть ті самі відключення — просто прогнозовані. Сьогодні вимкнули одну область, завтра — іншу. Але будь-який новий удар — і ми знову повертаємося до аварійних сценаріїв", — пояснює він.

Ключова проблема — зруйновані підстанції, особливо навколо Києва. Навіть електроенергію з атомних станцій фізично складно передати до столиці.

Світло — не раніше березня

Реальне покращення ситуації можливе не раніше середини березня, коли зросте виробіток сонячної генерації. До того часу країна житиме в режимі жорсткого дефіциту.

Цю оцінку підтверджує й енергетичний експерт Володимир Омельченко. За його словами, у найближчі тижні інструментів виходу з кризи просто не існує.

"Зима, короткий світловий день, сонячні станції працюють менш ніж на 30% потужності. Якщо Росія продовжить удари по підстанціях, до березня суттєвих змін чекати не варто", — каже Фокусу експерт.

Питання, яке найчастіше ставлять споживачі: чому з регіонів, де ситуація краща, не можна передати електроенергію до Києва?

Відповідь — у мережевих обмеженнях.

"Київ на 90% залежить від атомної генерації з інших регіонів. Передати цю електроенергію складно саме через зруйновані вузли передачі. Росія це розуміє і б'є саме по них", — пояснює Омельченко.

Теоретично перетоки можливі, але на практиці обмежені масштабними пошкодженнями інфраструктури.

Постачання генераторів, трансформаторів і обладнання від західних партнерів допомагають лише локально — для лікарень, водоканалів, об'єктів критичної інфраструктури.

"Енергосистема України на 80–90% залежить від великої генерації — атомної, теплової, гідро. Мала генерація не вирішує проблему для населення чи промисловості", — наголошує експерт.

Ринкові тарифи: економічна логіка проти соціальної реальності

Окремий блок дискусії — рекомендації МВФ щодо відмови від субсидіювання тарифів для населення. За словами Олега Попенка, мова йде не про скасування субсидій як таких, а про перехід до ринкової ціни електроенергії.

"Сьогодні ринкова ціна — 15–19 грн за кВт-год. Якщо її застосувати до населення, це буде соціальна катастрофа", — вважає експерт.

За його оцінками, 70% українців споживають 170–180 кВт-год на місяць — це рівень енергетичної бідності за європейськими стандартами. За ринкових тарифів держава фізично не зможе компенсувати витрати такій кількості людей.

Водночас Володимир Омельченко визнає: система тотального дотування несправедлива, адже найбільші субсидії отримують домогосподарства з великим споживанням.

"Бідна сім'я отримує дотацію на 600 грн, а заможна — на 18 тисяч. Це перекіс", — каже експерт.

Оптимальним рішенням він вважає диференційовані тарифи з адресною грошовою допомогою — але визнає, що за нинішньої структури доходів в Україні це надзвичайно складно реалізувати.

Підсумок: зима без ілюзій

Енергетична зима 2025–2026 років уже проходить в умовах системного дефіциту та без швидких рішень. Жорсткі графіки — це не вихід, а спосіб утримати енергосистему від колапсу. Міні-ТЕЦ є, але вони не стали запобіжником від блекаутів. Генератори працюють точково — переважно для критичної інфраструктури. А перехід до ринкових тарифів без реального соціального захисту несе ризик різкого зростання суспільної напруги.

За словами Попенко, ключова проблема в тому, що країна не підготувалася до таких сценаріїв заздалегідь. Газопоршневі установки, які могли дати енергосистемі додаткову подушку безпеки у пікові періоди, були отримані, але механізм їх запуску — фінансування, документація, відповідальні за підключення, доступ до газу та мереж — так і не був налагоджений. Відповідальність за це, наголошує експерт, лежить як на центральній, так і на місцевій владі.

У результаті країна вже переживає зиму без резервів швидкого реагування — з обладнанням, яке фізично є, але не працює, і з енергосистемою, змушеною балансувати на межі можливостей.

Омельченко також не дає підстав для оптимізму. За його оцінками, до завершення опалювального сезону суттєвого покращення чекати не варто: короткий світловий день обмежує сонячну генерацію, а кожен новий удар по підстанціях миттєво повертає систему в режим аварійних відключень.

Експерти сходяться на тому, що позитивний сценарій цієї зими — 8–16 годин без світла на добу. І це не емоційна оцінка, а реалістичний прогноз в умовах війни, зруйнованої інфраструктури та провалених підготовчих рішень.

Нагадаємо, 21 січня Віталій Кличко повідомив, що у Києві починають відновлювати опалення в будинках, які двічі постраждали від обстрілів.

Також Фокус розбирав ймовірні сценарії — що буде, якщо каналізація в Києві не запрацює.