Останній шлях лицаря «Азову»: у Києві попрощалися з Віктором «Зепамом» Хижею, творцем сотні «Авангард»

Сьогодні, 23 січня, стіни Київського крематорію стали місцем прощання з видатним захисником, бійцем 12-ї бригади спеціального призначення НГУ «Азов» Віктором Хижею, відомим під позивним «Зепам». Віктор був єдиною дитиною в сім’ї, яка походила з Миргорода. До початку великої війни він присвячував себе творчості та дизайну, проте 24 лютого 2022 року, не вагаючись, обрав шлях воїна. Бойовий шлях Віктора розпочався у лавах 241-ї бригади ТрО. Згодом, у квітні 2023 року, він приєднався до взводу «Авангарду» у 78-му полку ДШВ, а на початку 2025 року став частиною 1-го батальйону легендарного «Азову». Хорунжий бригади згадує його як людину, що поєднувала в собі спокій козацької вдачі та незламну сталь справжнього лицарства, готову до найнебезпечніших завдань заради спільної справи. Окремою щемливою сторінкою життя Віктора була історія кохання з його нареченою Єлизаветою. Вони познайомилися онлайн, коли він служив у Добропіллі. Їхня перша зустріч у реальності відбулася під час спільної відпустки, і, за словами дівчини, це було кохання з першого погляду, яке здавалося казкою. Єлизавета згадує, як вони завжди міцно трималися за руки, наче перевіряючи, чи не сон це, і як вона мріяла про весілля та готувала найщирішу обітницю для свого коханого чоловіка. Військова біографія «Зепама» вражає географією найзапекліших битв: він стримував ворога біля села Сакко і Ванцетті на підступах до Бахмуту, штурмував околиці Роботиного під час контрнаступу на Запоріжжі, тримав оборону в Авдіївці та Часовому Яру. У складі сотні «Авангард» він також виконував завдання на Соледарському та Мар’їнському напрямках. Навіть після поранення на Торецькому напрямку у 2025 році та реабілітації, Віктор не залишив службу і повернувся на фронт Донеччини. Побратими з «Авангарду» називають його не просто бійцем, а наставником та творцем підрозділу. Віктор стояв біля витоків десантно-штурмового взводу, який пізніше розрісся до сотні. У цивільному житті він був інструктором для молоді, а на фронті — душею компанії, людиною з гострим гумором та безмежною хоробрістю. Свій останній бій за волю України Віктор «Зепам» Хижа прийняв 16 січня на Донецькому напрямку.