Маск висміяв Трампа за "шматочки територій" замість миру: що сталось у Давосі?

Подія розгорнулася 22 січня в Давосі, де Ілон Маск виступав перед аудиторією. Замість звичних дискусій про технології чи бізнес, мільярдер звернув увагу на зовнішню політику, особливо на амбітні обіцянки Дональда Трампа швидко завершити війни в Україні та Секторі Газа. Цей момент став ключовим для його наступних висловлювань.

Раніше Ілон Маск неодноразово висловлював свою прихильність до Дональда Трампа, проте цього разу ситуація змінилася. Його заява пролунала як відкрита насмішка над зовнішньополітичними ініціативами Вашингтона, демонструючи зміну тональності у відносинах між двома впливовими постатями.

Кульмінація його виступу настала, коли Маск використав гру слів в англійській мові, де "peace" (мир) та "piece" (шматочок) звучать однаково. Він поставив під сумнів ефективність "Ради миру", яку просуває Трамп, іронічно натякаючи, що під гаслами миру можуть ховатися територіальні апетити.

Зокрема, мільярдер пожартував про "маленький шматочок Гренландії" та "шматочок Венесуели", підсумувавши свою думку фразою: "Все, чого ми хочемо, – це мир". Аудиторія зустріла його жарт оплесками та сміхом, що свідчить про розуміння контексту та оцінку гумору Маска.

Цей інцидент показав, що навіть серед колишніх соратників Трампа є сумніви щодо його підходів до міжнародної політики. Публічна критика від такої фігури, як Ілон Маск, може вплинути на сприйняття "Ради миру" та її ефективності.

Таким чином, коментар Маска став яскравим моментом, який привернув увагу до суперечливих аспектів підходу Трампа до світових конфліктів.

Дональд Трамп просуває "Раду миру" як ключовий інструмент своєї міжнародної політики у випадку повернення до Білого дому. Ця ідея полягає у врегулюванні глобальних конфліктів через прямі переговори та економічний тиск, оминаючи традиційні механізми, такі як ООН. Планується припинення бойових дій у Газі та підготовка плану завершення війни в Україні, а також залучення інвесторів для стабілізації кризових регіонів.

Ініціатива передбачає, що кожна країна-учасниця повинна сплатити 1 мільярд доларів протягом трьох років, а зібрані кошти передадуть під управління фонду, контрольованого Трампом. Цей підхід викликав суперечливу реакцію, оскільки фактично повторює функції Ради Безпеки ООН, але з акцентом на фінансову участь країн. Президент України Володимир Зеленський поки не приєднався до цього формату, враховуючи, що до нього запросили також Росію та Білорусь. Під час форуму у Давосі Дональд Трамп підписав статут "Ради миру", надавши їй статус міжнародної організації, і очолив її. До ініціативи приєдналися Аргентина, Вірменія, Азербайджан, Бахрейн, Білорусь, Єгипет, Угорщина, Індонезія, Йорданія, Казахстан, Косово, Марокко, Монголія, Пакистан, Катар, Саудівська Аравія, Туреччина, Об'єднані Арабські Емірати, Узбекистан та В'єтнам.

"Я чув про створення саміту миру. Здається, це було щось на кшталт 'шматочок'? Знаєте, маленький шматочок Гренландії, маленький шматочок Венесуели. Все, чого ми хочемо, це мир", – заявив Ілон Маск, цитує Clash Report.

Цей епізод підкреслює складність міжнародних відносин та вплив публічних діячів на формування суспільної думки. Він залишає відкритим питання про те, наскільки ефективними є нестандартні підходи до вирішення глобальних конфліктів і чи зможе "Рада миру" Трампа досягти заявлених цілей.