Мелоні звернулася до Трампа: "Рада миру" має змінити конфігурацію

На спільному брифінгу з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем у Римі, прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні оголосила про свою розмову з Дональдом Трампом щодо його нещодавно запущеної Ради миру. Вона пояснила, що Рим зацікавлений у приєднанні до цієї ініціативи, оскільки вважає, що присутність таких країн, як Італія, може змінити ситуацію.

Проблема полягає в тому, що нинішня конфігурація Ради містить аспекти, які суперечать Конституції Італії. Згідно з італійським законодавством, країна може вступати в міжнародні організації, що забезпечують мир і справедливість, лише на рівних умовах з іншими державами. Проте передбачене верховенство президента США в Раді миру робить приєднання неможливим у поточному вигляді.

Мелоні відкрито заявила Трампу про ці "об'єктивні конституційні проблеми" та акцентувала на необхідності переглянути структуру. Вона підкреслила, що зміна конфігурації задовольнить потреби не лише Італії, а й інших європейських держав. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повністю підтримав її позицію, зазначивши, що сам готовий приєднатися, якщо Рада супроводжуватиме процес у Газі у другій фазі, але не може прийняти нинішні структури управління.

Рада миру була запущена Дональдом Трампом 22 січня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. За його словами, світ став "багатшим, безпечнішим і набагато спокійнішим, ніж був рік тому" завдяки цій ініціативі. Однією з перших дій Трампа було відкликання запрошення прем’єр-міністру Канади Марку Карні.

Основна мета Ради миру, за задумом Трампа, зосередитися на закріпленні миру в Газі та її відбудові, з планами взяти на себе ширшу роль у врегулюванні глобальних конфліктів у майбутньому. На церемонії підписання були присутні представники менше ніж 20 країн, але жоден із традиційних західноєвропейських союзників США не був представлений. З країн Європейського Союзу участь взяли прем'єр-міністри Угорщини та Болгарії.

Україна також була серед запрошених до Ради миру. Президент Володимир Зеленський заявив, що Київ може розглянути членство в організації лише після завершення війни. Ця позиція обумовлена тим, що серед запрошених до участі є Білорусь та Росія.

Конституційні обмеження, що стосуються міжнародних угод, є ключовим фактором для членства Італії в подібних ініціативах. Запит Мелоні відображає ширші занепокоєння європейських країн щодо суверенітету та рівноправного партнерства в нових глобальних структурах. Це питання викликало значний резонанс в політичних колах ЄС, оскільки прагнення до миру має супроводжуватися дотриманням усталених правових норм.

У той час як Трамп оголосив про свою ініціативу в Давосі, його заяви про "багатший і спокійніший" світ були піддані значній критиці. Зокрема, існуюча ситуація в Україні, де триває військовий конфлікт, ставить під сумнів такі оптимістичні твердження і підкреслює складність досягнення глобального миру без участі всіх ключових світових гравців.

«Я сказала (Трампу – ред.), що для нас існують об’єктивні конституційні проблеми щодо того, як сформована ініціатива, і попросила його змінити цю конфігурацію, щоб задовольнити потреби не лише Італії, а й інших європейських країн», – заявила Джорджа Мелоні на спільній пресконференції.

«Щодо Ради миру, я особисто був би готовий до неї приєднатися, якщо вона супроводжуватиме процес у Газі у другій фазі. Але в будь-якому разі ми не можемо прийняти нинішні структури управління», – додав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Ініціатива Ради миру, хоч і має на меті стабілізацію глобальних конфліктів, стикається з викликами в адаптації до правових та політичних рамок різних країн, зокрема Італії. Подальший розвиток подій залежатиме від готовності Дональда Трампа до переговорів та перегляду її поточної структури, що може вплинути на склад та ефективність Ради загалом.