Молдова засудила нічну атаку РФ, назвавши її доказом відмови Кремля від миру

Тієї зимової ночі, коли українські міста вкрив морок, російські війська здійснили черговий масований ракетний та безпілотний удар. Харківські Індустріальний та Немишлянський райони стали мішенню для ударних безпілотників, спричинивши поранення щонайменше 27 цивільних осіб. Житлові будинки були зруйновані, а спокій мешканців порушений вибухами.

Паралельно з цим, російські окупанти атакували Київ, використовуючи ударні безпілотники та балістичні ракети. Влучання було зафіксовано у трьох районах столиці, що призвело до загибелі щонайменше однієї людини та поранень трьох інших. Кожна нова атака поглиблювала трагедію, залишаючи невимовний біль у серцях українців.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернув увагу на неспростовний факт: цей удар було завдано саме в момент проведення переговорів щодо мирного процесу під егідою США в ОАЕ. Ця обставина, за словами міністра, розкрила справжні наміри кремлівського правителя Владіміра Путіна, який, віддаючи наказ про атаку, продемонстрував повну зневагу до будь-яких мирних зусиль.

Міністерство закордонних справ Молдови стало однією з перших міжнародних інституцій, що відреагували на ці події. Вони заявили, що нічна атака по Україні суперечить усім попереднім заявам Росії про її прихильність до миру. Дипломати Молдови підкреслили, що ці дії свідчать про зневагу Кремля до життя цивільного населення та міжнародного права. "Ці дії суперечать будь-яким заявам про прихильність до миру", – зазначили у міністерстві, висловлюючи солідарність з Україною.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс також прокоментував масовану атаку, наголосивши, що вона є яскравим свідченням небажання Кремля вести переговори про мир та домовитися про припинення конфлікту.

Ця нічна трагедія підтвердила для світової спільноти, що за риторикою про мир часто приховуються зовсім інші дії. Молдова та Литва, як і інші країни, продовжують спостерігати за розвитком подій, розуміючи, що справжні наміри режиму виявляються не в словах, а в жорстоких атаках на мирних жителів.

Глобальні переговори про мир часто зіштовхуються з реаліями військових дій, що демонструє складність досягнення тривалої стабільності у світі. Заяви про прихильність до миру, коли на полі бою тривають атаки, викликають питання про щирість намірів сторін. Міжнародне право, що має на меті захист цивільного населення та запобігання конфліктам, постійно перевіряється на міцність, коли відбувається порушення його ключових принципів.

Зобов'язання країн-членів міжнародного співтовариства щодо захисту цивільних осіб та дотримання норм гуманітарного права є фундаментальними. Проте, коли країна-агресор ігнорує ці принципи, це не лише дестабілізує регіон, але й підриває довіру до глобальних механізмів колективної безпеки. Подібні події змушують світову спільноту переосмислювати існуючі підходи до врегулювання конфліктів та шукати нові шляхи для забезпечення миру.

У МЗС Молдови наголосили, що "ці дії суперечать будь-яким заявам про прихильність до миру. Республіка Молдова солідарна з Україною".

Нічна атака 24 січня стала не лише черговою трагедією для України, але й чітким сигналом для міжнародної спільноти про справжні наміри агресора. Ця подія наголошує на тому, що світ повинен залишатися пильним, щоб ефективно протистояти діям, які підривають мир та безпеку, та підтримувати країни, які борються за свою свободу.