Олег Гладкий: відвага, сім'я та остання битва на Покровському напрямку

Народившись 26 лютого 1978 року в селі Добряни на Львівщині, Олег Гладкий пройшов шлях від навчання в Тернопільському закладі загальної середньої освіти до здобуття професії друкаря у Відокремленому структурному підрозділі «Львівський поліграфічний фаховий коледж Української академії друкарства». Цей період сформував його як людину, готову до служіння.

Після строкової військової служби, Олег збудував мирне життя, працюючи друкарем у Приватному акціонерному товаристві «Львівська фабрика паперово-білових виробів «Бібльос». Близькі згадують його як сімейну людину, яка цікавилася риболовлею та завжди була готова допомогти, вирізняючись турботливістю та життєрадісністю.

2023 року Олег Гладкий приєднався до лав захисників Батьківщини, ставши водієм-електриком роти безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону. У складі 67-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України він боронив Україну на донецькому, курському, північно-слобожанському та дніпропетровському напрямках.

18 січня 2026 року, під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку, поблизу села Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, Олег Гладкий загинув. Його життя обірвалося, захищаючи територіальну цілісність та суверенітет України.

22 січня 2025 року воїна провели в останню путь та поховали на місцевому кладовищі у селі Тернопілля. За свій внесок у захист країни Олег Гладкий був нагороджений медаллю «Ветеран війни».

Пам'ять про Олега, його сміливість, мужність та велике серце залишаються прикладом для всієї його родини: дружини, двох доньок, сина, матері та сестри.

Щоранку о 9:00 українці вшановують пам’ять тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Цей загальнонаціональний момент тиші є нагодою згадати всіх військових, цивільних та дітей, які віддали життя за свободу та незалежність України.

Історія Олега Гладкого є одним з тисяч свідчень жертовності українців, які стали на захист своєї держави від повномасштабного вторгнення. Це ще одне нагадування про ціну, яку Україна платить за своє майбутнє.

Історії таких героїв, як Олег Гладкий, нагадують про самовідданість українського народу та важливість збереження пам'яті про кожного, хто поклав своє життя за свободу. Його жертовність не буде забута, а пам'ять про нього житиме вічно.