Таємна місія: як жінка з Дніпра шпигувала для Росії в Німеччині

На перший погляд, Ілона Копилова-Вінер була успішною бізнесвумен, головою консалтингової фірми Wiener&Partner, яка вільно почувалася у найвищих колах німецького суспільства. Вона регулярно зустрічалася з політиками та підприємцями, беручи участь у заходах, де були присутні навіть найвищі посадові особи. Одного разу її помітили за спиною канцлера Фрідріха Мерца під час його зустрічі із Зеленським, що підкреслює її доступ до впливових кіл.

Проте, за інформацією ЗМІ, за цією респектабельною зовнішністю ховалася інша роль: Копилова-Вінер, яка має громадянство України, Німеччини та Росії, нібито збирала інформацію, що могла бути цінною для Росії, і передавала її російській розвідці.

Слідчі виявили, що її куратором, імовірніше, був полковник ГРУ Андрєй Майоров, який служив заступником військового аташе РФ у Німеччині. ЗМІ з'ясували, що Майоров починав свою кар'єру як псковський десантник, а потім служив у 162-му Центрі військово-технічної інформації ГРУ. Існує підозра, що Копилова-Вінер могла проводити його на деякі зустрічі під вигаданим ім'ям, розширюючи його можливості для збору даних.

Окрім цього, Копилова-Вінер познайомилася з колишнім начальником 61-го випробувального центру ВПС Німеччини Вальтером Шторцом та офіцером повітряних сил у відставці Уве В., який служив на авіабазі в Бюхелі, де розміщена американська ядерна зброя. На жаль, наразі невідомо, чи вдалося їй отримати від них цінну інформацію. Вальтер Шторц також був покровителем неурядової організації, яку очолювала Копилова-Вінер, що дозволяло їй відвідувати заходи, пов'язані з європейським оборонно-промисловим комплексом.

Після викриття Копилової-Вінер у Шторца та Уве В. пройшли обшуки, під час яких вилучили електронні пристрої, хоча їх і не затримували. Ці події призвели до того, що Німеччина вислала полковника ГРУ Андрєя Майорова, звинувачуючи його у шпигунстві. У відповідь на це, посольство РФ назвало всі звинувачення "провокацією", заперечуючи свою причетність.

Ця історія є яскравим прикладом сучасної гібридної війни, де шпигунство ведеться не лише через класичні канали, а й через інтеграцію агентів у ділові та політичні еліти інших країн. Використання подвійного, або навіть потрійного громадянства ускладнює виявлення та припинення такої діяльності.

Інцидент також підкреслює вразливі місця у системах безпеки, де доступ до високопосадовців та конфіденційної інформації може бути отриманий через непрямі зв'язки та соціальні мережі. Викриття подібних мереж показує важливість пильності та постійного посилення контррозвідувальних заходів у країнах-партнерах.

Розслідування триває, що залишає багато невизначеності щодо обсягу шкоди, завданої цією шпигунською діяльністю. Однак справа Ілони Копилової-Вінер вже стала тривожним нагадуванням про те, що за привабливим фасадом може ховатися небезпечна гра, що загрожує національній безпеці.