Трамп схвалив мільярд Путіна: заморожені активи для 'Ради миру'?

У розмові з журналістами на борту свого літака, президент США Дональд Трамп прокоментував пропозицію Володимира Путіна. Російський лідер висловив готовність сплатити 1 мільярд доларів за участь у "Раді миру" – ініціативі Трампа, що передбачає внесок у такому розмірі від кожної країни-учасника.

Рада миру – це організація, ідея створення якої виникла у Трампа. Спочатку вона функціонувала як платформа для вирішення конфлікту в Газі, але пізніше адміністрація президента США заявила про наміри розширити її роль та перетворити на своєрідний паралельний міжнародний механізм для вирішення глобальних конфліктів, потенційну заміну Організації Об’єднаних Націй.

Коли Трампу поставили запитання про те, чи підтримує він бажання Путіна оплатити цей внесок із заморожених у США коштів, американський лідер був небагатослівним. "Він збирається приєднатися до Ради миру і зробить внесок у розмірі мільярда доларів, і, використовуючи свої гроші – я маю на увазі, якщо він використовує свої гроші – це чудово", – заявив Трамп, як передає CNN.

Раніше Путін заявив, що Росія готова перерахувати 1 мільярд доларів до Ради миру, щоб закріпити за собою статус постійного члена, але запропонував взяти гроші із заморожених у США активів. За інформацією Die Welt, він оголосив про це на зустрічі з Радою безпеки Росії, зазначивши, що це стосується "особливих відносин Росії з палестинським народом".

Запрошення приєднатися до Ради миру отримали Росія та Білорусь. Україна також була серед запрошених, проте президент Володимир Зеленський висловив сумніви щодо доцільності участі в організації, куди запрошені РФ та РБ. Більшість країн Європейського Союзу, крім Угорщини та Болгарії, також відхилили запрошення доєднатися до Ради миру.

Очікується, що "Рада миру" відіграватиме важливу роль у виконанні 20 пунктів плану президента Трампа, забезпечуючи стратегічний нагляд, мобілізуючи міжнародні ресурси та підзвітність у процесі переходу Гази від конфлікту до миру та розвитку. Передбачений термін членства в організації – до трьох років, але країни, які внесуть понад 1 мільярд доларів протягом першого року, отримають можливість залишитися без обмежень.

Ідея про створення "Ради миру" з'явилася в контексті пошуку нових механізмів для вирішення глобальних конфліктів. Адміністрація президента США бачить її як потенційну заміну Організації Об'єднаних Націй, створюючи "своєрідний паралельний неофіційний орган" для врегулювання суперечок за межами початкового фокусу на Газі.

Проте питання щодо фінансування цієї ініціативи, особливо з використанням заморожених активів країни-агресора, викликає значні дискусії та ускладнює її міжнародне сприйняття. Така ситуація підкреслює складність пошуку консенсусу в геополітиці та спроби створити нові світові платформи.

Подальші кроки щодо реалізації ініціативи Трампа та врегулювання питання з російськими активами стануть індикатором того, як світова спільнота реагуватиме на подібні неординарні пропозиції, і чи зможе "Рада миру" набути реального впливу за межами ідейної площини.