/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F42ec90a131ec6a9484e6646b417e5e3c.jpg)
Віцепрезидент США: Гренландія — наш щит, ми маємо право на її багатства
Тихе засніжене Давоське надвечір'я, де збирається світова еліта, стало цього разу ареною для несподіваної заяви. Президент США Дональд Трамп, після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, анонсував «рамку» угоди щодо Гренландії. Ця звістка, пролунавши в кулуарах, швидко облетіла світ, викликавши шквал обговорень.
Деталі угоди, хоч і розкриті лише частково, окреслили сміливі наміри. Йшлося про доступ США та їхніх європейських союзників до прав на видобуток корисних копалин на острові, а також про співпрацю в розбудові системи протиракетної оборони «Золотий щит». Ці пункти миттєво підкреслили стратегічну вагу Гренландії.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс, виступаючи в інтерв’ю телеканалу Newsmax, посилив цю позицію, пояснивши, що з погляду Вашингтона, США вже забезпечують Гренландії неявний захист. Він стверджує, що саме військова міць Сполучених Штатів, а не Данії, запобігає зазіханням з боку інших держав в арктичному регіоні.
Віцепрезидент прямо вказав на роль США у стримуванні потенційної агресії: «Що стримує Росію чи Китай від вторгнення в Гренландію? Міць Данії? Як би я не любив Данію, ні. Це міць Сполучених Штатів Америки». Ці слова прозвучали як беззаперечна декларація відповідальності, що тягне за собою право на багатства острова.
Венс підкреслив, що контроль над Арктикою має критичне значення для протиракетної оборони та національної безпеки США. Він пояснив: «Якщо ви поставите собі питання, що станеться, якщо, не дай Боже, якась іноземна країна запустить міжконтинентальну балістичну ракету по Сполучених Штатах Америки, то вся наша система протиракетної оборони може бути дестабілізована, якщо ви не контролюєте Арктику».
Попри озвучені плани, прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що не проінформований про зміст домовленостей між Трампом та генеральним секретарем НАТО. Також прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен окреслила "червоні лінії" щодо Гренландії, заявивши, що статус суверенної держави острова залишається незмінним.
Венс відкинув критику з боку європейських лідерів, назвавши її політичною позицією. Він зазначив, що їхня публічна незгода не завжди відображає приватні розмови, а підхід адміністрації Трампа базується на реалізмі, а не на ворожості до Європи. За словами віцепрезидента, США "так люблять Європу, що фактично вимагають від них того, що їхнє власне керівництво відмовляється робити, а саме – дбати про себе і діяти більш розумно".
«Ми хочемо брати участь в розподілі багатств цієї прекрасної території з великою кількістю корисних копалин і ресурсів, які ми в основному захищаємо», – заявив віцепрезидент США Джей Ді Венс.
Венс переконаний: «Вони однозначно кажуть "ні" публічно, але чи дійсно вони однозначно кажуть "ні" приватно? Абсолютно ні».
Історія Гренландії, її стратегічне розташування та багаті ресурси продовжують залишатися в центрі міжнародних геополітичних інтересів. Дискусії навколо її майбутнього, що розгортаються між її захисниками та амбітними гравцями, свідчать про складну архітектуру сучасних міждержавних відносин, де безпека та економічні інтереси переплітаються у вирішальний клубок.

