Естонський міністр розкритикував заклики Шредера до нормалізації відносин з Росією

Серед політичного ландшафту Європи, де війна в Україні вже змінила усталені погляди, з'явилися заяви, що повернули дискусії на початкові етапи. З одного боку стояла фігура екс-канцлера Німеччини Герхарда Шредера, який, попри агресію, закликав не «демонізувати» Росію та відновлювати енергетичні зв'язки. Ці слова прозвучали в колонці для Berliner Zeitung, викликавши значний резонанс.

Герхард Шредер, який обіймав посаду канцлера з 1998 по 2005 рік та був лідером СДПН з 1999 по 2004 рік, після завершення політичної кар'єри тісно пов'язав своє ім'я з російськими енергетичними компаніями. Його давні зв'язки з Володимиром Путіним, що включали зустрічі навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому, а потім у липні 2022 року, стали причиною неодноразових спроб виключити його з Соціал-демократичної партії Німеччини, які виявилися невдалими.

У відповідь на ці заклики, Маргус Тсакхна, Міністр закордонних справ Естонії, не залишився осторонь. Він назвав ці пропозиції «жахливими», відкрито висловивши свою позицію. Це стало початком нової хвилі обговорень про те, як минулі політичні рішення впливають на сучасність.

Тсакхна використав платформу X, щоб нагадати, що повномасштабна війна Росії проти України є «прямим результатом» багаторічної політики умиротворення. За його словами, десятиліття віри в те, що торгівля може приборкати агресію (політика Wandel durch Handel, або «зміни через торгівлю»), лише сприяли переозброєнню держави-агресора.

Естонський міністр підкреслив, що ця політика призвела до енергетичної залежності Європи від Росії, дозволивши Москві накопичити кошти, які потім були використані для фінансування агресії проти України. Він рішуче заявив, що політика «змін через торгівлю» зазнала невдачі, і «до неї немає шляхів повернення».

Таким чином, колишні переконання, за словами Тсакхна, не тільки завели Європу у складну енергетичну залежність, а й дозволили Москві фінансувати свою агресію. Сьогодні ж, коли наслідки таких рішень очевидні, Естонія стоїть на стороні рішучого опору будь-яким спробам нормалізації відносин, що не враховують реалії війни.

Дискусії щодо взаємодії західних країн з авторитарними режимами, зокрема з Росією, мають тривалу історію. Концепція «змін через торгівлю» (Wandel durch Handel), яку згадав естонський міністр, була популярна в Німеччині та інших європейських країнах. Вона передбачала, що розвиток економічних зв'язків з такими режимами сприятиме їхній поступовій демократизації та інтеграції у світову спільноту. Проте, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, ця концепція зазнала значної критики, оскільки її наслідки призвели до прямо протилежного результату.

Саме на тлі цієї критики та переосмислення минулих стратегій, заяви колишніх політиків, які продовжують обстоювати застарілі підходи, викликають значний резонанс. Енергетична залежність Європи від Росії, яка формувалася протягом десятиліть, стала одним з ключових важелів впливу Москви та основним джерелом її прибутків, що фінансували військові амбіції. Це робить такі заклики, як ті, що пролунали від Герхарда Шредера, особливо чутливими та «жахливими», як зазначив Маргус Тсакхна.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна назвав «жахливими» заклики ексканцлера Німеччини Герхарда Шредера, які стосуються відновлення енергетичної співпраці та закликів «не демонізувати» Росію.

Маргус Тсакхна зазначив: «Повномасштабна агресія Росії проти України є прямим результатом років політики умиротворення та десятиліть віри в те, що торгівля приборкає агресію. Ця віра фінансувала переозброєння та замкнула Європу в енергетичній залежності, яка підтримувала грошовий потік агресора».

Історичні виклики та сучасні реалії вимагають від європейських лідерів перегляду усталених підходів. Заяви естонського міністра підкреслюють, що уроки минулого мають бути засвоєні, а довіра до застарілих стратегій, що не спрацювали, може мати надто високу ціну для миру та безпеки в Європі.