Канцлер Німеччини пояснив відмову від "Ради миру" Трампа

Ідея створення "Ради миру", запропонована президентом США, мала на меті зосередитися на закріпленні миру в Газі та її відбудові, а також врегулюванні ширших глобальних конфліктів. Проте, коли настав час церемонії підписання, традиційні західноєвропейські союзники США були відсутні, що вже натякало на потенційні розбіжності у поглядах.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц, який раніше висловлював готовність долучитися до ініціативи, згодом заявив, що поточна форма Ради є неприйнятною для Німеччини. Він акцентував, що причини відмови були виключно "конституційними міркуваннями", підкреслюючи офіційний та правовий характер цього рішення.

На пресконференції в Римі канцлер Мерц підтвердив свою позицію, зазначивши, що Німеччина готова розглядати інші, нові форми співпраці зі Сполученими Штатами. Він підкреслив, що Берлін відкритий до пошуку таких форматів, які сприятимуть наближенню миру в різних регіонах світу.

Мерц також розширив цю перспективу, заявивши, що співпраця може не обмежуватися лише Газою та Близьким Сходом. Він припустив, що Україна також може бути предметом таких нових форм взаємодії, що свідчить про готовність Німеччини до багатовекторного підходу у світовій дипломатії.

Серед запрошених до Ради миру була й Україна, але її позиція також виявилася обережною. Президент Володимир Зеленський зазначив, що Київ може розглянути членство лише після завершення війни, особливо враховуючи участь у Раді представників Білорусі та Росії.

Таким чином, поки що ініціатива "Ради миру" перебуває на етапі пошуку підтримки. На церемонії підписання були присутні представники менше ніж 20 країн, серед яких з Європейського Союзу були лише прем'єр-міністри Угорщини та Болгарії, що вказує на обмежений ентузіазм серед провідних європейських держав.

Відмова Німеччини дає розуміння складності міжнародної політики та необхідності враховувати внутрішні правові рамки кожної країни. Подібні ініціативи, хоч і спрямовані на глобальне врегулювання, часто стикаються з різними підходами та умовами участі.

Це також висвітлює розбіжності у поглядах між країнами Заходу щодо формату та учасників мирних переговорів, особливо коли на порядку денному стоять конфлікти, що зачіпають суверенітет держав, як у випадку з Україною.

"Ми, звичайно, готові розглянути інші форми, нові форми співпраці зі Сполученими Штатами Америки", — заявив канцлер Мерц на пресконференції в Римі.

Таким чином, майбутнє "Ради миру" Трампа залишається невизначеним, адже без широкої європейської підтримки, включно з Німеччиною, її ефективність може бути обмеженою. Пошук спільних форматів співпраці стане ключовим елементом для досягнення бажаних результатів у міжнародному врегулюванні конфліктів.