Невизначеність та мінус 15: Київ переживає найскладнішу зиму

Зимові місяці 2024 року принесли в Україну не лише сильні морози, а й посилили виклики для мільйонів людей. У січні, коли стовпчик термометра опускався нижче мінус 15 градусів, російські війська активізували атаки на енергетичну та теплову інфраструктуру, спричинивши значні руйнування та залишивши міста без життєво необхідного тепла.

Найбільших ударів зазнав Київ, який залишається основною мішенню. Після одного з нічних обстрілів, що стався 24 січня, майже 6 тисяч багатоквартирних будинків залишилися без опалення. Це була вже третя подібна атака за трохи більше ніж два тижні: попередні удари 9 та 20 січня також призвели до того, що сотні тисяч мешканців столиці змушені були перебувати в холодних квартирах.

Мешканка Києва Рита в описі для BBC назвала нинішнє життя в місті "своєрідною лотереєю". Вона розповіла, що кожен день є непередбачуваним: "Якщо є опалення і газ – немає електрики та води. Якщо є електрика і вода – немає опалення". Їй доводиться спати в шапці й кількох шарах одягу, в той час як постійно необхідно гадати, чи буде можливість прийняти душ або випити гарячого чаю.

Ситуація в Україні ускладнюється тим, що більшість міст досі використовують централізовану систему опалення. Це означає, що тепло виробляється на великих котельнях або теплоелектроцентралях і розподіляється по багатоквартирних будинках через розгалужену мережу. У разі влучання в такий об'єкт, без тепла одночасно можуть залишитися десятки або сотні тисяч людей.

За даними компанії "Київтеплоенерго", яка є монополістом у постачанні тепла та гарячої води в Києві, майже всі будинки в столиці залежать від централізованого теплопостачання. Подібна картина спостерігається і в прифронтових містах. Наприклад, у Запоріжжі, де проживає близько 750 тисяч людей, майже три чверті мешканців є споживачами централізованого опалення, як повідомив Максим Рогальський, голова місцевої асоціації співвласників багатоквартирних будинків.

Енергетичний експерт Юрій Корольчук зазначив, що до початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році 11 мільйонів українських домогосподарств користувалися централізованим опаленням, тоді як 7 мільйонів мали автономне. Ця залежність України від централізованої системи опалення, що успадкована ще з радянських часів, за десятиліття незалежності майже не змінилася.

Корольчук нагадав, що великі теплоелектроцентралі будувалися для постачання тепла до типових багатоквартирних будинків, що масово зводилися в радянських містах. Оскільки ці об'єкти не були розраховані на ракетні чи дронові атаки, їхня вразливість у нинішній війні стала очевидною. Експерт також підкреслив, що цьогорічні масовані удари по системах теплопостачання є відносно новою тактикою Росії, спрямованою на тиск у переговорних процесах.

"Життя в Києві зараз – це своєрідна лотерея. Якщо є опалення і газ – немає електрики та води. Якщо є електрика і вода – немає опалення. Повертаючись додому, щодня гадаєш, чи зможеш прийняти душ або випити гарячого чаю, чи не буде ні того, ні іншого. І все це – на тлі ракет і дронів", – поділилася мешканка Києва Рита.

Експерт Юрій Корольчук також зазначив: "Україна успадкувала радянську систему опалення, і вона досі залишається переважно централізованою. Ці об’єкти не проєктувалися з урахуванням ракетних або дронових ударів, тому під час війни їхня вразливість стала очевидною".

Українська влада усвідомлює ризики, пов'язані з централізованою системою, і планує її переглядати. Відмова від багаторічної радянської містобудівної спадщини є складним та тривалим процесом, але це може стати ключем до забезпечення стійкості та безпеки українських міст у майбутньому.