Таємниця зникнень: сім'ї сплять біля в'язниць після операції «Тук-Тук» у Венесуелі

Після масових арештів, що прокотилися Венесуелою під час операції «Тук-Тук» у 2024 році, життя сотень сімей перетворилося на суцільне очікування. Люди, схоплені силовиками після президентських виборів, зникли безслідно, залишаючи за собою лише питання та відчай.

Не зважаючи на офіційні заяви про відсутність таких в'язнів, родичі з усієї країни з'їжджаються до Каракаса, влаштовуючи імпровізовані табори під стінами в'язниць. Вони тижнями сплять на вулицях біля ізоляторів, сподіваючись отримати бодай якусь звістку про своїх рідних, яких забирали просто з домівок чи робочих місць без жодних пояснень.

За даними правозахисників із Foro Penal, місцеперебування щонайменше 66 затриманих залишається загадкою. Ці сім'ї опинилися у правовому вакуумі — вони не можуть найняти адвокатів, оскільки офіційно цих арештів не існує. Ситуація ускладнюється тим, що репресії торкнулися не лише політичних активістів, а й звичайних громадян.

Amnesty International відзначає значне зростання кількості «насильницьких зникнень» у Венесуелі за останній рік. Влада, згідно з їхніми даними, використовувала це як інструмент залякування, тримаючи людей у повній ізоляції від зовнішнього світу тижнями або навіть місяцями. На сьогодні загальна кількість політичних в'язнів у країні становить близько 800 осіб.

Наразі родини затриманих покладають надію на міжнародне втручання та зміну політики США. Після того як американська адміністрація почала тиснути на режим Ніколаса Мадуро, частину в'язнів було звільнено, що дало привід для надії іншим. Проте для тих, чиї рідні «ніби крізь землю провалилися» після візиту поліції, боротьба за правду триває: вони продовжують стукати у двері моргів та тюрем, вимагаючи доказів того, що їхні близькі ще живі.

Згідно з повідомленням, опублікованим у The New York Times, нинішня ситуація є результатом масових арештів, що прокотилися Венесуелою під час операції «Тук-Тук» у 2024 році. Це посилило тиск на і так напружені відносини між Венесуелою та міжнародною спільнотою.

Президент США Дональд Трамп заявив про бажання бачити лідерку венесуельської опозиції Марію Корину Мачадо «залученою» до керівництва країною. Раніше він зустрівся з нею, і вона передала йому медаль Нобелівської премії миру, що Трамп зазначив у соціальних мережах як «дуже щирий жест взаємної поваги».

Для родин зниклих безвісти кожен новий день є боротьбою. Вони міцно тримаються за надію, що їхні голоси будуть почуті, а близькі повернуться додому, долаючи правовий та емоційний вакуум, в якому опинилися.