Театр Франка зміниться: оновлення площі, інклюзивність та "сцена під химерами"

Євген Нищук, обійнявши посаду генерального директора та художнього керівника, одразу визначив, що театр починається не з фоє, а зі скверів навколо нього. Він розпочав комплексний проєкт реновації всієї навколотеатральної території. Першим кроком стало оновлення скверу навпроти театру, яке вже завершено, подарувавши місту оновлений куточок відпочинку.

Наступним етапом стала розробка проєкту реновації скверу ліворуч, де нині розташоване погруддя Івана Франка. За словами керівника театру, поточний сталінський постамент буде замінено, а саме погруддя перенесуть на більш видиме та гідне місце. Завдання полягає в тому, щоб Каменяра, який дав назву театру, було видно і шановано, а не приховано від поглядів.

Однією з гострих проблем, яку керівництво театру вирішує, є хаотичне паркування біля будівлі. Вранці цей простір займають працівники офісів, що унеможливлює під'їзд глядачів ввечері. Нищук наголосив на необхідності врегулювання цієї ситуації, щоб відвідувачі театру могли зручно та безперешкодно дістатися на вистави, маючи передбачуване місце для зупинки.

Особливу увагу приділено створенню інклюзивного простору, зокрема для маломобільних груп населення, включаючи поранених ветеранів. Нищук вже розробив план, який передбачає інклюзивний маршрут від Майдану Незалежності вулицями Городецького та Заньковецької до входу в театр, роблячи шлях для глядачів зручним та доступним для всіх.

На місці одного з колишніх складських приміщень театру планується створити новий, модерний майданчик, який отримав назву «сцена під химерами». Цей простір буде присвячений пам'яті Леся Курбаса, який очолював театр у 1920-х роках, з 1924 по 1926 рік. Новий майданчик має стати експериментальним, неакадемічним простором для важливих творчих висловлювань. Також Нищук згадує, що Лесь Курбас проживав у відомому Будинку з химерами, який зараз є офіційною резиденцією Президента України.

У контексті цих змін, Євген Нищук також підкреслив, що фінансування культури не повинно залишатися на останньому місці, адже культура є важливою зброєю. Ці ініціативи мають на меті не лише оновити зовнішній вигляд театру, але й розширити його можливості, зробивши більш відкритим та сучасним майданчиком для мистецтва та суспільного діалогу.

Громадська ініціатива «Голка» у межах спецпроєкту «Києве мій», інформаційним партнером якого виступає «Главком», стала платформою для анонсування цих значних змін. Театр Франка, будучи одним із культурних брендів України та Києва, системно працює над оновленням не лише своєї творчої складової, а й навколишньої інфраструктури, що відповідає сучасним вимогам міста.

Нещодавно Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка вшанував пам'ять своїх відданих глядачів, науковців Олесю Сокур та Ігоря Зиму, які загинули рік тому внаслідок агресії. Це підкреслює глибокий зв'язок театру з життям міста та його мешканців, а також його роль як простору для пам'яті та вшанування.

«Рік тому, коли я очолив театр, який є брендом і України, і Києва, я сказав собі: театр починається зі скверів навколо нього, і почав реновацію навколотеатрального простору», – зазначив Євген Нищук, генеральний директор – художній керівник Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

«Сталінський постамент під ним треба замінити і перенести погруддя на видне місце, бо зараз його не видно – фактично, постамент заховали так, щоб ніхто Каменяра й не бачив», – підкреслив керівник театру, говорячи про погруддя Івана Франка.

«Дорога від Майдану по вулицях Городецького і Заньковецької не придатна для маломобільних наших глядачів. У мене є вже розроблений план від початку Майдану до входу в театр, який би зробив увесь цей шлях інклюзивним», – зауважив Нищук щодо створення доступного середовища.

«На місці одного з наших складів ми робимо ще один майданчик – "сцену під химерами". Хочу, щоб там постав новий, модерний, експериментальний, неакадемічний простір, який би говорив про важливі речі», – розповів Євген Нищук про майбутній театральний простір.

«Фінансування культури не повинно бути на останньому місці, адже культура завжди була зброєю», – підсумував керівник театру.

Таким чином, трансформація простору навколо Театру Франка обіцяє не лише естетичні зміни, але й створення функціонального, інклюзивного та сучасного культурного хабу. Ці ініціативи мають змінити сприйняття театру як живої частини міста, яка постійно адаптується до потреб суспільства, продовжуючи відігравати роль важливого центру культурного життя.