До яких змін у регулюванні ШІ треба готуватися Україні

Український ринок штучного інтелекту у 2025 році оцінюється в майже $420 млн, в країні є понад 240 ШІ-компаній, а кількість AI/ML-спеціалістів – понад 6100.

Значна частина галузі вже зараз живе експортом, або планує його.

Про те, як українським продуктам на основі штучного інтелекту потрапити на ринок ЄС і яку "домашню роботу" мають зробити в Україні, читайте в колонці наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) Станіслава Юхименка Нагляд за штучним інтелектом: які норми ЄС має впровадити Україна.

Далі – стислий її виклад.

Автор колонки зазначає, що для продуктів на основі штучного інтелекту такими правилами для експорту послуг в ЄС стає AI Act (Регламент ЄС 2024/1689) із ризикоорієнтованою логікою: що вищий ризик для прав людини та безпеки – то жорсткіші вимоги.

Документ набирає чинності поетапно і має відповідний графік.

Але Євросоюз, як пише Станіслав Юхименко, не вкладається в первинний графік, в Брюсселі визнали – він був надто оптимістичним.

"Це відкриває для України можливість імплементувати AI Act без поспіху, з урахуванням потреб бізнесу", – підкреслює науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).

У ЄС під цей AI Act будується дворівнева інституційна архітектура: є центральний рівень і національні органи, які відповідають за нагляд і правозастосування.

Україна також повинна буде визначити такі національні органи й те, як вони працюватимуть з бізнесом.

На думку автора колонки, для більшості ШІ-рішень, які не підпадають під критерії високого ризику AI Act, витрати будуть переважно організаційні та юридичні, а не "сертифікаційні".

"Для багатьох компаній це означає не стільки гроші, скільки дисципліну й час", – пише Станіслав Юхименко.

За його словами, для високоризикових систем вимоги жорсткіші.

"Якщо припустити, що 10-15% українських ШІ-компаній продукуватимуть високоризиковані ШІ-моделі, загальні витрати бізнесу на виконання всіх вимог AI Act будуть вимірюватися десятками мільйонів євро протягом наступних 3-5 років", – інформує науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).

Для України, яка отримала статус кандидата на вступ до ЄС і почала переговорний процес, наближення до AI Act – це питання темпу, а не вибору (впроваджувати його, чи ні).

Його імплементація неминуча.

"Українські компанії опинилися в унікальній ситуації: ЄС сам готується відкладати дедлайни, визнаючи складність імплементації.

Це дає можливість підготуватися більш виважено, без поспіху та зайвого тиску на бізнес", – звертає увагу автор колонки.

На його думку, найважливіше для України зараз – не впасти в крайнощі.

З одного боку, передчасна і надмірно жорстка імплементація може задушити власний ШІ-сектор, який набирає обертів.

З іншого боку, ігнорування європейських стандартів закриє шлях до одного з найбільших технологічних ринків світу.

"Гармонізація з AI Act для України – це не тільки виконання формальних вимог на шляху до ЄС.

Це шанс побудувати довіру до українських технологій на міжнародному рівні, залучити інвестиції в сектор та позиціювати Україну як надійного партнера в розробці штучного інтелекту", – резюмує науковий співробітник ІЕД.

Докладніше – в колонці Станіслава Юхименка Нагляд за штучним інтелектом: які норми ЄС має впровадити Україна.