НАБУ та САП: "червона картка" для бізнесменів Міндіча та Цукермана

Історія почалася з масштабного розслідування корупційних схем у енергетичній сфері, відомого як операція "Мідас". Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) 10 листопада оголосило підозри семи особам, чиї дії були пов'язані з оборудками.

Серед цих осіб особливу увагу привернули два бізнесмени: Тимур Міндіч, співзасновник студії "Квартал-95", який фігурує в записах НАБУ під кодовим ім'ям Карлсон, та Олександр Цукерман (Шугармен), один із представників так званого бек-офісу з легалізації коштів. Ці дві постаті, як виявилося, пов'язані не лише спільними справами, а й давніми дружніми відносинами.

Раніше, 22 листопада, Міндіч і Цукерман вже були оголошені у розшук в Україні. Ця подія стала першим дзвіночком, сигналізуючи про серйозність звинувачень. Однак цього виявилося недостатньо, аби затримати фігурантів справи.

Згодом керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко повідомив, що НАБУ і САП вже направили документи для оголошення бізнесменів у розшук Інтерполу. Це рішення відкриває шлях для їхнього міжнародного переслідування, значно розширюючи географію пошуків.

Хоча інформація про виставлення "червоної картки" на сайті Інтерполу поки не надходила, Клименко зазначив, що вона не завжди публікується відразу. Існує прихований період, коли "червона картка" фактично діє, але публічна інформація про це ще відсутня, що додає драму до цієї історії.

Наразі суспільство затамувало подих, очікуючи на подальший розвиток подій. Чи вдасться міжнародним правоохоронним органам затримати бізнесменів? Час покаже, як розгорнеться цей заплутаний сюжет із гучною справою "Мідас".

До справи "Мідас" також причетні колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк (Рокет) та виконавчий директор із безпеки компанії "Енергоатом" Дмитро Басов (Тенор). Крім них, у схемі були задіяні й інші особи з "бек-офісу": Ігор Фурсенко (Рьошик), Леся Устименко та Людмила Зоріна.

Особисті стосунки Міндіча та Цукермана також стали предметом уваги. З 2019 року вони підтримували дружні зв'язки, спільно подорожуючи до Ізраїлю та Австрії. Більш того, 25 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення, син Цукермана, Давид, разом із сім'єю Міндіча покинув Україну на автомобілі, а наприкінці квітня того ж року Тимур Міндіч та Олександр Цукерман разом повернулися до країни потягом Варшава-Київ.

"Так, направили", – відповів Олександр Клименко, керівник САП, на запитання щодо направлення документів для оголошення в розшук Інтерполу Міндіча і Цукермана.

"На сайті Інтерполу не обов'язково виставляти "червону картку". Є прихований період, коли вона виставляється, тобто фактично діє, але публічної інформації про це немає", – додав Клименко, пояснюючи особливості процедури міжнародного розшуку.

Історія бізнесменів Міндіча та Цукермана яскраво демонструє складність боротьби з корупцією, що перетинає національні кордони. Їхній можливий міжнародний розшук залишає відкритою долю, показуючи, що безкарність у подібних справах стає все менш імовірною.