Рютте розкритикував ідею автономної оборони Європи без США

Виступаючи в Європарламенті, Марк Рютте гостро заперечив ідею повної оборонної автономії Європи, закликавши європейських лідерів не плекати 'марних мрій' про здатність захистити континент без підтримки США. Він підкреслив, що як Європа, так і Сполучені Штати є взаємозалежними партнерами, і жодна зі сторін не досягне безпеки поодинці.

Рютте навів конкретні розрахунки, заявивши, що для створення власного війська, здатного замінити американські сили, європейським країнам доведеться збільшити видатки на оборону до 10% ВВП. Окремим фінансовим тягарем стане створення власного ядерного арсеналу, оскільки без США Європа втрачає захист Вашингтонської 'ядерної парасольки'.

Генсек НАТО також звернув увагу на ситуацію навколо Гренландії та Арктики, де амбіції Дональда Трампа викликали напруженість. Попри критику дій колишнього президента США серед європейських політиків, Марк Рютте підтримав позицію Трампа щодо безпекових викликів у регіоні. Він акцентував на тому, що активність Росії та Китаю в Арктиці створює загрозу колективній безпеці через стратегічну важливість нових морських шляхів.

У цей період НАТО планує діяти за двома напрямками: посилення колективної відповідальності Альянсу за арктичну оборону для стримування впливу Росії та Китаю, а також продовження тристоронніх перемовин між США, Данією та Гренландією.

Цікавим поворотом став анонс Дональда Трампа про 'рамкову угоду' щодо Гренландії після зустрічі з Рютте в Давосі. У результаті, американський президент пообіцяв не запроваджувати мита проти європейських країн, які раніше критикували його плани щодо острова. Хоча подробиці угоди та роль генсека в її підготовці залишаються невідомими, ця подія висвітлила значущу роль Рютте як посередника між Вашингтоном та Брюсселем.

Варто зазначити, що ідея придбання Гренландії не нова. Її розглядали державний секретар Вільям Сьюард у 1868 році та президент Гаррі Трумен у 1946 році. Проте ключовий крок був зроблений у 1951 році, замість купівлі острова США уклали з Данією Угоду про оборону Гренландії. Цей пакт дав Вашингтону необмежений доступ до військових баз на острові на основі консенсусу, що, за словами Рютте, дозволило США виграти Холодну війну, зберігаючи єдність західного світу.

Висловлювання Марка Рютте отримали особливий резонанс у світлі змін у глобальній геополітиці. Європейські країни дедалі частіше обговорюють свою здатність забезпечувати власну безпеку на тлі потенційних змін у зовнішній політиці США, зокрема, у разі можливого повернення Дональда Трампа на посаду президента. Ця дискусія змушує Брюссель переглянути стратегічні пріоритети та оцінити реальні можливості для автономної оборони. Ігнорування ядерних та фінансових аспектів такого кроку може призвести до ослаблення європейської безпеки, а не її посилення.

Ситуація з Арктикою також відображає зростаючу конкуренцію між великими державами за стратегічно важливі регіони. Танення льодовиків відкриває нові морські шляхи та доступ до ресурсів, що посилює інтерес Росії та Китаю до цього регіону. Підтримка НАТО співпраці з Данією та Гренландією є спробою збалансувати ці амбіції, захистивши колективну безпеку Альянсу. Генсек наголосив, що важливо діяти спільно, щоб протистояти зовнішнім загрозам та забезпечити стабільність у регіоні.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав європейських лідерів 'продовжувати мріяти', якщо вони вважають, що здатні захистити континент без американської підтримки.

Заяви генсека НАТО Марка Рютте підкреслюють нерозривний зв'язок безпеки Європи та США, а також необхідність реалістичної оцінки власних оборонних можливостей континенту. У майбутньому це вимагатиме від європейських лідерів збалансованого підходу, який поєднуватиме посилення власної обороноздатності з подальшим зміцненням трансатлантичних зв'язків.