Чехія: шантаж президента та відмова Києву в літаках

Історія почалася 27 січня, коли президент Чехії Петр Павел публічно заявив про спроби шантажу з боку міністра закордонних справ Петра Мацінки. Причиною став тиск щодо призначення Філіпа Турека міністром охорони навколишнього середовища. Павлу було надіслано повідомлення, зміст якого він оприлюднив, де Мацінка написав: «Він (президент) зможе спати спокійно, коли у Міністерстві охорони навколишнього середовища буде Турек».

Проте глава МЗС Чехії Мацінка відкинув звинувачення, назвавши повідомлення раднику президента, Петру Коларжу, спробою вплинути на позицію, що є суттю будь-яких політичних переговорів. Він також висловив намір обговорити з генсеком НАТО Марком Рютте те, що президент Павел нібито відмовляється виконувати конституційні завдання та не має очолювати делегацію країни на саміті НАТО.

Між тим, прем'єр Чехії Андрей Бабіш назвав слова глави МЗС невдалими, але не шантажем. Проте чеська опозиція вимагає відставки Мацінки з посади глави МЗС після заяви президента.

Найбільш загрозливий поворот у цій ситуації стосується України. Згідно з повідомленнями Мацінки раднику Павела, уряд Чехії відмовив у передачі Україні легких штурмовиків L-159. Причиною названо непоступливість президента Петра Павела в питанні призначення Філіпа Турека. Мацінка зазначив, що розголошення інформації про літаки президентом завадило йому переконати спікера чеського парламенту Томіо Окамуру.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у відповідь на це зауважив, що надання Чехією Україні літаків L-159 було б також в інтересах самої Чехії, оскільки це можливість випробувати їхні можливості у реальних бойових умовах.

Паралельно, відбуваються складні переговори щодо завершення російсько-української війни. Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт назвала зустріч США, України та Росії в Абу-Дабі 23-24 січня "історичною", наголосивши на залученості президента США Дональда Трампа до мирного процесу. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив про двосторонні зустрічі Україна-РФ та "якісну зміну" у складі російської делегації, яка тепер представлена "іншими людьми", що не читають "псевдоісторичних лекцій".

За даними Financial Times, гарантії безпеки від США для України залежатимуть від попередньої згоди Києва на виведення військ з неокупованої частини Донбасу, а також пропозиції більше озброєння для зміцнення армії в мирний час, якщо вона погодиться на угоду. Однак заступниця прессекретарки Білого дому Анна Келлі назвала ці повідомлення неправдивими, стверджуючи, що єдина роль США – об'єднати сторони для угоди. Сибіга також повідомив, що 20-пунктну мирну угоду Україна підпише зі США, а Сполучені Штати окремо підпишуть документ з Росією.

Андрій Сибіга підкреслив: "Перемовини дуже складні. Але ми можемо констатувати якісну зміну складу російської делегації. Це інші люди, і там вже не було цих псевдоісторичних лекцій. Розмови були дуже фокусовані".

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також заявив, що питання притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України і скоєні злочини не може бути предметом для компромісів у переговорах: "Тут я маю для вас дуже чітку відповідь: притягнення агресора до відповідальності є неодмінним елементом сталого, гідного миру для України. Це – тверда позиція і для України, і для наших європейських партнерів".

Цей інцидент у Чехії, як і складні міжнародні переговори, демонструє багатошаровість викликів, які стоять перед Україною та її партнерами. Внутрішні політичні розбіжності можуть мати значний зовнішній вплив, а шлях до миру і справедливості залишається сповненим перешкод, де кожен крок вимагає ретельного планування та стійкості.