Герой України, що вижив 42 дні в оточенні, дав жорстку пораду цивільним
У грудні 2025 року Любомира Мікала було відзначено найвищою нагородою — званням Героя України. Ця відзнака стала визнанням його надзвичайної стійкості та мужності, проявлених у критичних обставинах. Він провів 42 доби в оточенні на Сумщині, повністю відірваний від зв'язку з рідними та зовнішнім світом. За цей час Любомир Мікало самотужки ліквідував близько 30 росіян.
Його випробування ще раз підкреслило гостру проблему забезпечення водою на передовій. Як він сам розповів в інтерв'ю, воду та продукти його групі доставляли за допомогою дронів, що стало критично важливо для виживання під час оточення.
Сьогодні Любомир Мікало, військовослужбовець 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України, звертається до співгромадян із закликом не піддаватися ілюзії швидкого завершення війни. Він переконаний, що переговори щодо миру не є ознакою наближення кінця конфлікту, і українцям не слід розслаблятися.
Захисник вважає, що Україна ще не на шляху до завершення війни. Навпаки, він закликає всіх українців згуртуватися та відновити єдність, подібну до тієї, що була на початку повномасштабного вторгнення. Це дозволило б перебороти будь-які труднощі, адже тоді, за його словами, українці могли перемолоти все.
Військовий наголошує на щоденній потребі в підтримці та допомозі армії, зауважуючи, що Росія не має наміру припиняти військові дії. Він каже, що 103-я бригада, як і інші підрозділи, має безповоротні та санітарні втрати, гостро потребуючи поповнення особового складу. Любомир Мікало, який воює вже майже чотири роки, звертається до цивільних із проханням не чекати мобілізації, а усвідомити, що війна стосується кожного українця. Захисник підкреслює, що якщо війна ще не достукалась до чиїхось дверей, це не означає захист від неї, адже ворог не зупиняється.
Тому Любомир Мікало закликає до активної допомоги Збройним силам. Він зазначає, що потрібна будь-яка допомога: волонтерство та нові люди в лавах ЗСУ. Він пояснює: «Тому що ми трошечки закінчуємося. Тому хто має бажання, можливість і хоче допомогти чимось Збройним силам – будь ласка, вставайте в наші ряди. Хто може волонтерити – допомагайте чим можете, бо ця війна сама по собі не закінчиться».
Заклик Любомира Мікала відображає спільні настрої багатьох бійців на передовій, які, незважаючи на втому та втрати, продовжують тримати оборону країни. Його слова слугують нагадуванням про важливість постійної підтримки армії, як шляхом волонтерства, так і долученням до лав Збройних сил.
Історія Любомира Мікала, який зміг протистояти оточенню протягом 42 діб та самостійно ліквідувати значну кількість ворогів, є прикладом мужності та самовідданості, що надихає. Вона підкреслює реалії війни, де питання виживання часто залежить від нестандартних рішень, таких як доставка провізії дронами.
«Не вірте в кінець війни!», – наголошує Любомир Мікало в інтерв’ю «Главкому», закликаючи українців пам'ятати про тривалість конфлікту.
«Я розумію, що всі змучилися, але ми не маємо на це права», – зазначає Любомир Мікало, підкреслюючи, що втома не повинна впливати на готовність захищати державу.
Історія Любомира Мікала є ще одним свідченням незламності українського народу та ціни, яку доводиться платити за свободу. Його заклик до єднання та допомоги армії нагадує, що спільні зусилля є єдиним шляхом до перемоги. Майбутнє країни залежить від готовності кожного продовжувати боротьбу, усвідомлюючи, що війна триває і вимагає постійної залученості.

