Києво-Печерська лавра: Дальні печери врятовані, але споруди мають приховані тріщини

Обстріл Києва у ніч проти 24 січня став критичним моментом для Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Основний удар припав на корпус № 66, вхідну частину до комплексу Дальніх печер. Цей потужний вплив призвів до того, що на будівлі виникли тріщини, а штукатурка посипалася, що вказує на сильний динамічний вплив.

Генеральний директор заповідника Максим Остапенко оперативно повідомив, що хоча удар прийшовся на галерею, яка веде до входу Дальніх печер, самі печери, де спочивають мощі лаврських святих, залишилися неушкодженими. Це стало втішною новиною на тлі серйозних пошкоджень наземних споруд.

Проте, детальніше обстеження розкрило гіршу ситуацію. Попри те, що Дальні печери та навіть значно давніші варязькі печери, вік яких понад 1000 років, не постраждали, на опорних конструктивних елементах з'явилися довгі тріщини. Ці ушкодження, видимі не лише як вибиті двері та розбите скло, потребують додаткового комплексного обстеження архітекторами та технологами.

Окрім структурних пошкоджень, занепокоєння викликає відсутність теплозабезпечення та електрики. Ці чинники створюють додаткову загрозу унікальним елементам, таким як розписи храмів та археологічні експонати, які потребують стабільних температурно-вологісних умов для збереження.

Востаннє руйнування від військових дій на території лаври фіксували під час Другої світової війни. Цей випадок вкотре підкреслює вразливість культурної спадщини перед обличчям сучасних конфліктів та необхідність її захисту.

За даними моніторингових ресурсів, під час цієї масованої комбінованої атаки на Київ та область застосовувалися різні типи ракет та безпілотники, включаючи шість балістичних ракет «Іскандер», дві гіперзвукові ракети 3М22 «Циркон», близько двох крилатих ракет 9М727 та приблизно чотири крилаті ракети Х-32.

Варязькі печери є однією з найдавніших частин Києво-Печерської лаври, що виникли до самої лаври. Їх вік перевищує тисячу років, і вони збереглися практично в автентичному стані з X, XI, XII століть.

Максим Остапенко, генеральний директор заповідника, в ефірі програми «Культура на часі» зазначив, що у корпусі № 67, де розташована Аннозачатіївська церква, також посипалося штукатурне покриття, що свідчить про масштаб пошкоджень.

«Ми зробили обстеження варязьких печер, бо дальні печери — те місце, де спочивають мощі лаврських святих, а поруч знаходиться одна з найдавніших частин Києво-Печерської лаври, яка виникла до лаври, і вік якої понад 1000 років – це варязькі печери, які фактично в автентичному стані збереглися з X, XI, XII століть. І сьогодні наші фахівці обстежили ділянки варязьких печер. Слава богу, ці підземні галереї не постраждали, але ми бачимо ті виклики, ті ризики, які становлять ці масовані обстріли», – прокоментував Остапенко.

Не дивлячись на те, що серце давніх печер залишилося незламним, поточні пошкодження наземних споруд Києво-Печерської лаври вимагають негайної уваги. Лише комплексний аналіз дозволить повністю оцінити масштаби руйнувань та розробити план відновлення, щоб майбутні покоління могли побачити цю тисячолітню спадщину у її первісній величі.