Литва розбирається з Радою миру Трампа: Європа очікує деталей

Наприкінці січня, у затишному швейцарському Давосі, з'явилася новина про створення Ради миру, ініційованої тодішнім президентом США Дональдом Трампом. Ця ініціатива, за задумом, мала б очолюватися Трампом довічно, ставши новим гравцем на полі глобального врегулювання конфліктів. Спочатку планувалося, що Рада візьметься за конфлікт у Газі, з подальшим розширенням повноважень на інші гарячі точки світу.

Однак, як зазначила Аста Скайсгірите, радниця литовського президента з питань зовнішньої політики, одразу ж виникли питання щодо практичного функціонування нової структури. "Ідея може здаватися гарною, але диявол криється в деталях", — зауважила вона, підкресливши, що невизначеною залишається не лише майбутня форма Ради, а й її роль у цілому.

Європейські країни, включно з Литвою, висловили обережність. За словами пані Скайсгірите, ініціатива нагадує нову міжнародну організацію, проте її остаточний вигляд залишається в тумані. До того ж, умови членства, які включають трирічний термін або постійне членство за умови сплати внеску у 1 мільярд доларів, додають складності до прийняття рішення.

Ця невизначеність змусила багатьох зайняти вичікувальну позицію. Литва, ще не отримавши офіційного запрошення, не поспішає з рішенням. "Ми оцінюємо і спостерігаємо. Наразі було б нерозумно відразу ж сказати, що це нам не підходить", — пояснила Скайсгірите, додавши, що у разі запрошення країна серйозно розгляне питання приєднання.

Інші європейські лідери також висловили застереження. Німецький канцлер Фрідріх Мерц зазначив, що поточна форма Ради миру не дозволяє Німеччині приєднатися з "конституційних причин". Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні звернулася до Трампа з проханням змінити "конфігурацію" його Ради, а зовнішньополітичне відомство Європейського Союзу поставило під сумнів широкі повноваження американського президента.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив про намір узгодити позицію щодо Ради миру з іншими країнами Європейського Союзу. Це свідчить про колективне бажання європейських держав виробити єдиний підхід до цієї нової ініціативи, яка викликала настільки багато запитань і поки що не дала чітких відповідей.

Створення Ради миру Дональдом Трампом у січні цього року стало вагомою подією, що викликала дискусії на міжнародній арені. Ця ініціатива вкотре підкреслила складності та виклики у формуванні глобальної геополітичної архітектури, особливо в контексті врегулювання конфліктів.

Заявили про свою обережність та сумніви щодо нової Ради не лише представники країн ЄС, але й зовнішньополітичні відомства, що свідчить про широке занепокоєння щодо механізмів її функціонування та потенційного впливу на існуючі міжнародні інститути.

«Не тільки Литва, але і європейці загалом мають питання щодо того, як це буде працювати. Ідея може здаватися гарною, але диявол криється в деталях», — зазначила Аста Скайсгірите, радниця президента Литви з питань зовнішньої політики.

«Ми оцінюємо і спостерігаємо. Наразі було б нерозумно відразу ж сказати, що це нам не підходить. Подивимося, як це буде працювати, і якщо ми отримаємо запрошення, ми серйозно розглянемо питання про приєднання», — додала Аста Скайсгірите.

Поки світ спостерігає за розвитком подій, Рада миру Трампа залишається фактором, який формує нові виклики та можливості для дипломатії. Європейські країни, включно з Литвою, готові до діалогу, але чекають на чітке бачення та пропозиції, які відповідатимуть їхнім інтересам та принципам, аби вирішити, чи стане ця ініціатива справжнім інструментом миру, або черговим дипломатичним пазлом.