Примарний музей Івана Марчука: від обіцянок Ющенка до таємниць збору коштів
Примарний музей Івана Марчука: від обіцянок Ющенка до таємниць збору коштів

Примарний музей Івана Марчука: від обіцянок Ющенка до таємниць збору коштів

Іван Марчук, якому у травні 2026 року виповниться 90 років, останні чотири роки вимушено живе за кордоном, в Австрії, де знайшов прихисток у шанувальника творчості та колекціонера. Разом із ним за межі країни переїхала і його велика колекція картин, яка до того часу зберігалася на мансарді майстерні у столичній п'ятиповерхівці на вулиці Євгена Чикаленка. Марчук завжди прагнув, аби його роботи належали людству, а не були продані, тому більшість картин зберігав.

Ще у 2005 році, невдовзі після "Помаранчевої революції", тодішній президент Віктор Ющенко розпорядився створити багатофункціональний культурний центр «Музей художника Івана Марчука». Місцем для майбутнього музею обрали столичний Андріївський узвіз. Марчук пригадує, як разом із Ющенком та мером Києва Олександром Омельченком вони навіть заклали капсулу під майбутній музей. Здача об'єкту здавалася реальною, адже міська влада мала надавати повне сприяння у зведенні.

Проте, зміна влади у столиці після Омельченка поховала ці плани. У 2014 році виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов визнав розпорядження Ющенка від 2005 року про створення музею таким, що втратило чинність.

У 2021 році, на 85-річчя Івана Марчука, його давня мрія знову ожила, коли Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська відвідали персональну виставку художника та обговорили створення музею. Уже 11 червня 2021 року президент видав указ «Про створення музейно-культурного центру сучасного мистецтва Івана Марчука», передбачаючи виділення коштів з держбюджету та залучення спонсорських внесків.

Під майбутній музей знайшли об'єкт у центральній частині Києва – будівлю на вулиці Володимира Винниченка, 10, де раніше розташовувалося американське посольство. Художнику запропонована будівля сподобалася, були розроблені дизайн-концепції зовнішнього вигляду та внутрішніх приміщень. Проте повномасштабна війна у лютому 2022 року зупинила всі роботи. Хоча у травні 2022 року відбулося виконання указу президента щодо передачі будівлі площею 2,1 тис. кв. м від Державного управління справами до Міністерства культури, а потім до Національного художнього музею України. Також змінено цільове призначення земельної ділянки, а з травня 2025 року будинок перебуває під цілодобовою охороною, вартість якої оцінюється в 616 тис. грн до кінця року.

Паралельно з державними ініціативами, під час святкування 30-го Дня Незалежності України у 2021 році, благодійний фонд «Марчук Арт Фаундейшн» почав активно збирати кошти на майбутній музей. Цей фонд, засновницею і керівницею якого була Лідія Лісімова, яка раніше очолювала ДП «Центр-Сервіс» та міжнародну громадську організацію «Жінка третього тисячоліття», змінив назву на «Модерн Арт Фаундейшн» після того, як художник виступив проти використання свого імені. Фонд організував масштабні заходи, зокрема концерт італійського тенора Андреа Бочеллі, де президент підкреслив значущість події, та головний святковий концерт, на яких збиралися пожертви на музей. Хоча фонд пізніше відмовився надавати детальні звіти про зібрані кошти, посилаючись на конфіденційність, будівля, призначена під музей, залишається покинутою та недоглянутою.

Іван Марчук є лауреатом Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та членом наукової ради Міжнародної академії сучасного мистецтва в Римі. У 2007 році його включили до рейтингу «100 геніїв сучасності» британської газети The Daily Telegraph, а у 2021 році він удостоївся відзнаки президента «Національна легенда України». Його доробок налічує понад 5 тисяч творів, а середня ціна полотна коливається від 5 до 10 тис. доларів.

В історії з благодійними внесками на музей Івана Марчука є й скандальні моменти: серед нагороджених премії «Жінка ІІІ тисячоліття», співзасновницею якої є Лідія Лісімова, були неоднозначні особистості. Наприклад, у 2010 році спецнагороду «Знакова мама» отримала Світлана Крутая, матір російського композитора Ігоря Крутого, який наразі підтримує режим Путіна. У 2017 році статуетку отримала екснардепка Ірина Луценко. Також, благодійний фонд Лідії Лісімової, який мав збирати кошти на музей Марчука, змінив назву з «Марчук Арт Фаундейшн» на «Модерн Арт Фаундейшн», після того, як художник висловив протест щодо використання його імені. У 2025 році відбулася XVI церемонія цієї премії.

«Я був найскупішим художником, бо не продавав, а зберігав картини. Я хотів, щоб мої картини належали людству. Це давня мрія», — ділиться Іван Марчук.

«Музей – це, як марево, міраж, фата моргана», — з болем зітхнув художник, висловлюючи розчарування.

«Місія заходу – благодійна. Зібрані кошти будуть спрямовані на створення центру сучасного мистецтва – музею Івана Марчука», — підкреслив значущість події президент Володимир Зеленський під час концерту Андреа Бочеллі.

Історія музею Івана Марчука залишається символом невтілених обіцянок та бюрократичних зволікань. Попри світове визнання митця та державні нагороди, його колекція досі не має постійного дому на батьківщині. Доля майбутнього музею, його фінансування та реалізація залишаються під питанням, очікуючи на кращі часи та рішучі дії.

Джерело матеріала
loader
loader