Таємні звіти розвідки: Іран на межі краху, Трамп готує удар?

Наприкінці минулого року хвиля протестів прокотилася Іраном, діставшись навіть тих територій, які традиційно вважалися оплотом підтримки Верховного лідера Аятоли Алі Хаменеї. Хоча демонстрації вдалося тимчасово придушити, вони виявили глибокі тріщини в іранському уряді та відчутно похитнули його стабільність.

Протести були спровоковані серйозними економічними труднощами, що тривалий час виснажували країну. У відповідь на масові невдоволення, іранська влада вдалася до жорстких репресій, що лише посилило відчуження значної частини населення від режиму.

Ця крихка ситуація сформувала основу для численних розвідувальних звітів, які надходили до президента США Дональда Трампа. У них чітко зазначалося, що іранський режим перебуває у найслабшому стані за останні десятиліття, а економіка країни продовжує слабнути.

Паралельно з цими подіями, Сполучені Штати почали нарощувати військову присутність у регіоні. Наприклад, авіаносець “Авраам Лінкольн” у супроводі трьох військових кораблів, оснащених ракетами Tomahawk, вже увійшов до зони відповідальності Центрального командування США у західній частині Індійського океану. Це означає, що, за словами військових, він буде здатен атакувати Іран протягом одного-двох днів, якщо надійде наказ.

Дональд Трамп раніше попереджав про можливі удари по Ірану через посилення репресій проти протестувальників. Однак його радники розділилися в думках щодо ефективності таких атак, особливо “символічних” ударів по урядових об'єктах.

Навіть попри публічні заяви американського президента про припинення страт та вбивств в Ірані, його радники не змогли гарантувати швидке падіння режиму в разі військового втручання США. Це змушує адміністрацію переглядати можливі стратегії та наслідки будь-яких рішень.

Ситуація в Ірані є наслідком давніх внутрішніх проблем та зовнішнього тиску. Революція 1979 року змінила політичний лад країни, але протягом десятиліть вона стикалася з викликами, які включають економічні санкції та соціальні невдоволення. Економічні труднощі, зокрема, стали каталізатором для нових протестів, які вказують на зростаючу нестабільність у країні.

Паралельно з цим, адміністрація США продовжує застосовувати стратегію тиску на Іран, що включає санкції та дипломатичні зусилля. Втім, наявність розбіжностей серед радників президента щодо військових дій свідчить про складність вибору ефективної стратегії та оцінки потенційних ризиків.

Згідно з повідомленнями The New York Times, з посиланням на джерела, президент США Дональд Трамп отримав численні звіти від американської розвідки про те, що режим в Ірані перебуває в найслабшій позиції з часів революції 1979 року.

Було також зазначено ЗМІ, що американський лідер хотів, щоб будь-які військові дії США в Ірані завдали «швидкого і рішучого» удару по владі в Тегерані, однак його радники не змогли гарантувати, що режим швидко впаде після американського втручання.

Подальші кроки Вашингтона залишаються невизначеними, але ситуація в Ірані продовжує бути джерелом напруги, що може призвести до значних геополітичних змін у регіоні. Світ спостерігає за цією ситуацією, усвідомлюючи потенційну вагу кожного рішення.