"Президент не позволит себя шантажировать": как политический кризис в Чехии ударил по Украине

Півтора місяця роботи нового уряду – і Чехія потрапила у повноцінну політичну кризу, старт якій дав конфлікт між президентом Петром Павелом та коаліційною партією "Автомобілісти за себе".

27 січня президент Чехії зробив екстрене звернення, заявивши про спроби шантажу та погроз на його адресу з боку міністра закордонних справ Петра Мацінки.

Той вимагав призначення на міністерську посаду свого однопартійця Філіпа Турека, погрожуючи "наслідками, які будуть дуже несподіваними для нього (і не тільки для нього)".

Опозиція вже анонсувала голосування за звільнення Мацінки.

Натомість прем’єр-міністр Андрей Бабіш вважає слова свого міністра "прикрими", проте не шантажем.

Втім, відповідь на це питання мають дати правоохоронці – відповідну справу вже відкрили.

Разом із тим ця криза вже негативно вплинула на постачання Україні вкрай потрібної зброї.

Йдеться про літаки L-159, вкрай потрібні для протидії дронам.

Як стало відомо з оприлюдненого листування Мацінки, відмова уряду передати ці літаки Києву стала помстою президенту Павелу.

Війна за Турека.

"Я спалю мости таким чином, що це увійде до підручників з політології як крайній випадок співіснування (між гілками влади.

– Ред.).

У цьому питанні я маю підтримку прем'єр-міністра, не кажучи вже про позицію SPD (ультраправої партії "Свобода та пряма демократія", що також входить до коаліції).

Я розумію, що президент не дозволить себе шантажувати, але політика – це компроміси, якщо ви хочете на щось вплинути", – це частина повідомлення від Петра Мацінки, надісланого ввечері 26 січня на адресу радника президента Павела Петра Коларжа.

Тут треба пояснити суть цього конфлікту.

Нинішній уряд Андрея Бабіша наразі працює у неповному складі, адже президент відмовив у призначенні на посаду міністра охорони довкілля почесного голови партії "Автомобілісти" Філіпа Турека.

Причина відмови – пости політика у соцмережах, щоправда – багаторічної давнини, з численними алюзіями на нацистського лідера Адольфа Гітлера та фашистського диктатора Беніто Муссоліні, гомофобними та мізогінними висловлюваннями, а також – зі схваленням злочинів проти ромів.

На думку президента, політик із такими поглядами не має бути членом уряду.

"Автомобілісти" натомість переконані, що президент зловживає своїм правом і навіть порушує конституцію країни.

Проте скаргу до Конституційного суду так і не подали, хоча і так само не відмовились від наміру добиватися призначення на посаду міністра саме Турека.

Звідки взялася така принциповість, адже ніхто не ставив під сумнів належність міністерства екології саме до квоти "Автомобілістів"?.

Єдине можливе пояснення – Турек є обличчям партії, забезпечуючи лояльність ядра виборців.

Тож якщо він погрожував піти з партії, не отримавши міністерського портфеля, у "Автомобілістів" просто не було іншого виходу.

Тож, бачачи, що президент не збирається змінювати своєї позиції, Петр Мацінка перейшов до погроз.

"У середу я їду до Брюсселя, де матиму важливі зустрічі.

До того часу мені потрібно буде знати свою позицію, бо я виступатиму як перед найважливішими іноземними партнерами, так і перед найбільшими іноземними ЗМІ.

Президент зараз має останній шанс суттєво вплинути на те, що я їм оголошу", – пише він раднику президента.

У відповідь Петр Коларж пише: "Я був би дуже здивований, якби президент змінив свою думку.

Я його знаю, у нього було досить розвинене чуття до ведення бою у складних умовах місцевості".

"Час заспокоїти ситуацію закінчується в середу.

Я точно не упущу можливості", – реагує на це Мацінка.

Тут і далі – фото пресслужби президента Чехії.

Український слід чеського скандалу.

"Щодо L-159 для українців: єдина причина, чому вони їх не отримають, полягає в тому, що Петр Павел бездумно говорив про це у ЗМІ.

Я міг би переконати Томі (спікера та голову SPD Томіо Окамуру) – так само, як я говорив з ним про ініціативу щодо боєприпасів.

Але зараз це неможливо", – це частина листа Петра Мацінки, що напряму стосується України.

Йдеться про продаж Україні чотирьох літаків L-159, які Чехія використовує як навчальні, але які мають потенціал стати надійною зброєю проти дронів, у тому числі реактивних.

Детальніше про них можна почитати у статті Битва за літаки для України: чи заблокує уряд Чехії продаж "винищувачів дронів" ЗСУ.

Переговори про безоплатну передачу цих літаків вів попередній чеський уряд.

Натомість уряд Бабіша розглядав можливість їх продажу Києву.

Про таку можливість вперше оголосив президент Павел під час візиту в Україну 15-16 січня.

Однак це викликало обурення уряду, після чого рада коаліції оголосила, що продажу літаків не буде – нібито через позицію військових.

Щоправда, самі військові мають протилежну думку.

Голова Генштабу Чехії, генерал-лейтенант Карел Ржеха заявив, що передача цих літаків Україні жодним чином не послабить обороноздатність країни.

Така заява поставила прем’єра Бабіша у непросте становище.

Попри це, він оголосив, що рішення про відмову продавати літаки є остаточним.

"Немає L-159 і не буде L-159.

Це закрите питання", – заявив він.

Оприлюднене листування Петра Мацінки дозволяє побачити реальні причини цієї відмови.

Виглядає так, що в уряді Бабіша були не проти продажу літаків, проте згодом вирішили використати це питання для тиску на президента.

А коли Петр Павел вивів цю тему в публічну сферу, в уряді вирішили "покарати його", відмовившись продавати літаки Україні.

"Якщо він (Мацінка) справді має підтримку прем’єр-міністра у своїх діях, то заяви є… доказом того, що фундаментальні питання нашої зовнішньої та безпекової політики стали заручниками особистої ворожнечі та інтересів.

Однак якщо він не має підтримки Андрея Бабіша – а я вважаю, що це так, – то це ілюстрація свавільних і абсолютно безвідповідальних дій партії "Автомобілісти за себе", яка не дбає про інтереси Чеської Республіки та її громадян, а лише про виконання власних амбіцій зробити міністром суперечливу особу.

І за будь-яку ціну", – прокоментував цю частину заяв глави МЗС президент Чехії.

Шантаж чи політичний тиск?.

"Я вважаю важливим, щоб громадяни бачили, як і яким чином обрані представники представляють їхні інтереси..

Можу сказати за себе, що я не піддаюся жодним залякуванням і продовжуватиму керуватися, перш за все, Конституцією та інтересами Чеської Республіки", – заявив 27 січня президент, розповідаючи про погрози з боку Мацінки.

Показово, що сам Мацінка звинувачення у свій бік формально відкидає.

За його словами, намагання вплинути на позицію політичного опонента є основою для будь-яких переговорів.

Разом із тим він спробував "перейти у контрнаступ", заявивши, що оскільки президент порушив конституцію, то він не має права очолювати чеську делегацію на саміті НАТО у Стамбулі.

"Президент може легко туди потрапити, якщо перестане виходити за межі конституційних рамок", – додав він.

Реагуючи на цей скандал, опозиція намагалася провести термінові слухання та проголосувати за відставку очільника МЗС.

"Шантаж та погрози з боку члена уряду президенту – це повне руйнування політичної культури.

Міністр закордонних справ повинен негайно піти у відставку", – переконаний експрем'єр Петр Фіала.

Втім, коаліція заблокувала цю ініціативу.

При цьому спікер і лідер ультраправої та антиукраїнської партії SPD Томіо Окамура, як і попереджав у своїх погрозах Мацінка, висловив тому свою повну підтримку.

Проте позиція прем’єра Бабіша вийшла не такою однозначною.

Голова уряду не хоче ані йти на конфлікт із президентом, ані "здавати" свого міністра.

"Це було в приватному спілкуванні з його (президента) радником, тому це точно не шантаж.

Я думаю, що перше, що потрібно зробити, це заспокоїти емоції з обох сторін і знову почати нормально спілкуватися", – заявив Бабіш.

Показово, що кількома днями раніше прем'єр заявив, що не претендує на те, щоб замість президента представляти Чехію в НАТО.

"Теоретично, ми можемо туди (на саміт Альянсу) поїхати разом, але я б залишив це президенту, який є головнокомандувачем збройних сил, це його порядок денний", – стверджував тоді Бабіш.

Варто зазначити, що питання, чи можна трактувати листи Мацінки як шантаж, активно дискутується у Чехії.

Втім, офіційну відповідь на нього мають дати правоохоронці – розслідування за скаргою президента вже розпочато.

При цьому розслідування вестиме Національний центр боротьби з організованою злочинністю (NCOZ) – елітний підрозділ чеської поліції.

Такий вибір пояснюється тим, що підозра у незаконній поведінці стосується конституційного посадовця.

Якщо розслідування доведе, що дії Мацінки були саме погрозами та шантажем – відповідно до чеського законодавства, міністру загрожуватиме ув'язнення від шести місяців до чотирьох років.

Втім, окрім можливих кримінальних наслідків, ця історія точно матиме наслідки політичні.

Але які саме?.

Новорічний обід президента з прем'єром Бабішем.

Прага, 7 січня 2026 року.

"Хвіст" виляє Бабішем.

Коаліційні партнери вже не вперше створюють чималі проблеми прем’єру Бабішу.

Ба більше, все частіше складається враження, що "хвіст виляє собакою", тобто – партія, які має майже втричі більше депутатів, аніж сумарно її партнери по коаліції, дозволяє їм нав’язувати свій порядок денний.

Це абсолютно не схоже на Бабіша, від якого чекали авторитарного керування урядом.

Щоправда, вже лунають чутки, що в оточенні прем’єра ведуть консультації з опозиційними депутатами щодо можливості підтримки голосами уряду меншості.

Однак прем’єр потребує голосів SPD та "Автомобілістів" у двох голосуваннях.

По-перше, по держбюджету на нинішній рік.

Бабіш намагається суттєво розширити соціальні виплати, щоб виконати свої передвиборчі обіцянки.

Щоб компенсувати ці видатки, в уряді планують урізати оборонний бюджет, обмеживши його старим нормативом НАТО на рівні 2% від ВВП (а не 5%, як раніше).

Також планується скоротити витрати на функціонування канцелярії президента.

Звичайно, такий бюджет опозиція ніколи не підтримає, тож прийняти його потрібно голосами нинішньої коаліції.

Однак є ще важливіше для Бабіша голосування.

Найближчими тижнями прокуратура має внести до парламенту подання про позбавлення Бабіша депутатського імунітету у старій справі про махінації із субсидіями ЄС.

Єдиний шанс уникнути схвалення цього подання – збереження коаліції із SPD та "Автомобілістами", причому – за будь-яку ціну.

Натомість виникає інше питання:.

а що буде після того, як держбюджет буде схвалено, а подання про позбавлення імунітету – відхилено?.

Ймовірно, тоді Бабіш спробує "навести субординацію" в уряді, позбавивши коаліційних партнерів нинішньої свободи дій.

А якщо вони пручатимуться – вичекає трохи часу та, знайшовши гарний привід, розірве коаліційну угоду та почне керувати урядом меншості.

Проте нинішня криза загрожує зруйнувати цей сценарій.

Конфлікт між ключовим міністром та президентом потребує якомога швидшого вирішення.

За протилежного сценарію ризик дострокових виборів, який зараз видається дуже низьким, почне стрімко зростати.

Автор: Юрій Панченко,.

редактор "Європейської правди".