Еластичний клей для керамограніту та каменю: як розрахувати кількість і не переплатити?

Облицювання керамогранітом чи натуральним каменем вимагає точного підбору матеріалів не лише за типом, а й за кількістю. Надлишок клею збільшує витрати, а нестача призводить до нерівномірного шару й ризику відшарувань. Щоб цього уникнути, варто знати, як правильно вибрати еластичний клей для плитки, як розрахувати його витрату та коли стандартної еластичності вже недостатньо.

Як вибрати еластичний клей і розрахувати кількість?

Основний принцип — вибір клею за умовами експлуатації. Для різних зон потрібна різна еластичність, адже саме вона забезпечує компенсацію рухів основи та стабільність облицювання.

KREISEL 105 https://www.kreisel.ua/produkt/105-elastichnii-klei-dlja-keramogranitnoji-plitki-ta-naturalnogo-kamenju — універсальний еластичний клей класу C2T, що поєднує високу адгезію та гнучкість. Його використовують для настінних і підлогових покриттів, у тому числі при укладанні керамограніту на теплу підлогу або при облицюванні балконів, терас і вологих приміщень. Завдяки модифікованому складу він витримує цикли нагрівання й охолодження без втрати адгезії та міцності зчеплення.

Щоб правильно розрахувати кількість клею, потрібно враховувати три параметри:

• формат плитки — що більший елемент, то більше клею потрібно для заповнення нерівностей;
• тип шпателя — висота зубця визначає витрату: 6 мм — приблизно 2,5 кг/м², 10 мм — до 5 кг/м²;
• метод нанесення — при товстошаровому/тонкошаровому монтажі або подвійній техніці витрата збільшується на 20–30%.

Для орієнтира використовують таку формулу:
Витрата (кг/м²) = 1,5 × розмір зубця шпателя (мм) × коефіцієнт заповнення (0,8–1,0).

Таким чином, для плитки 60×60 см із зубцем 10 мм витрата становитиме близько 4,5 кг/м².

Також важливо враховувати тип поверхні. При підготовці основи під камінь та іншу плитку потрібно усунути пил, слабкі ділянки й нерівності, проґрунтувати поверхню, щоб забезпечити стабільне зчеплення та уникнути вбирання вологи.

Коли достатньо еластичного, а коли потрібен мегаеластичний клей?

Еластичний клей, як KREISEL 105, підходить для більшості завдань: підлоги з підігрівом, облицювання стін, укладання плитки у вологих зонах, балконів і терас з помірними навантаженнями. Проте в певних ситуаціях варто перейти на мегаеластичні клеї, як KREISEL 109, що відноситься до класу С2ТЕ S2, щоб уникнути ризиків відшарування плитки.

Коли потрібен мегаеластичний клей:

• облицювання великих форматів понад 100×100 см;
• системи з активними деформаціями, як теплі підлоги у великих зонах;
• нестабільні або рухомі основи (OSB, стара плитка, фасади).

Коли достатньо еластичного клею:

• формати до 80×80 см;
• бетонні і цементні стяжки, що не змінюють геометрію;
• невеликі приміщення з помірною вологістю.

Типові помилки замішування та нанесення

Навіть найкраща суміш не забезпечить потрібного результату, якщо порушено технологію. Основні помилки, яких слід уникати:

• Недотримання пропорцій води. Надмір рідини знижує міцність клею, а надто густа консистенція зменшує площу контакту. Правильне замішування клею — це однорідна маса без грудочок, яку повторно перемішують через 5 хвилин.
• Неправильне нанесення. Клей слід розподіляти рівномірно під кутом 45–60°, забезпечуючи не менш ніж 70% покриття тильної сторони плитки.
• Порушення часу відкритого шару. Якщо клей не прилипає до пальця, суміш підсохла — її потрібно видалити й нанести заново.
• Відсутність подвійного нанесення при великих форматах. Це створює пустоти, які стають осередками руйнування при нагріванні.

Правильно підібраний еластичний клей дозволяє працювати ефективно й без перевитрат. А точний розрахунок витрати, ретельна підготовка поверхні та контроль технології гарантують довговічне облицювання навіть у найскладніших умовах.