Європейський суд з прав людини відхилив скарги ексголови ОАСК Вовка

Європейський суд з прав людини визнав заяву колишнього голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка щодо дій Національного антикорупційного бюро України неприйнятною.

Про це йдеться у пресрелізі суду, передає Укрінформ.

Колишній очільник ОАСК у своїй заяві стверджував, що Національне антикорупційне бюро нібито проводило публічну кампанію з дискредитації щодо нього на тлі кількох кримінальних проваджень, порушених проти Вовка та інших суддів ОАСК на підставі матеріалів розслідування подій Євромайдану 2013–2014 років, у межах якого здійснювалося прослуховування його кабінету та телефона. У 2019 - 2020 роках НАБУ оприлюднило інформацію з цього розслідування в серії публікацій на різних онлайн-платформах.

На думку Вовка, ці публікації НАБУ створили враження того, що він винен у вчиненні кримінальних правопорушень, та завдали шкоди його репутації, а також становили загрозу незалежності судової системи України.

ЄСПЛ у своєму рішенні визнав, що Вовк не скористався всіма можливостями захисту, доступні йому на національному рівні, зокрема відповідно до ст.6 розділу 2 (презумпція невинуватості) та ст.8 (право на повагу приватного і сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини.

«З огляду на це, його скарга за статтею 13 (право на ефективний засіб правового захисту) була відхилена як явно необґрунтована», – підкреслили у суді.

Суд відхилив решту скарг Вовка за ст. 18 (межі застосування обмежень прав), які назвав явно необґрунтованими з огляду на відсутність достатніх доказів його твердження про те, що в публікаціях НАБУ були приховані мотиви.

Як повідомлялося, колишній глава ОАСКподав звернення до ЄСПЛ 13 січня 2021 року.

Павло Вовк – останній голова ліквідованого у грудні 2022 року Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вища рада правосуддя звільнила Вовка з посади 25 березня 2025 року. У тексті рішення вказано, що записи розмов у кабінеті Вовка, які Національне антикорупційне бюро оприлюднило у липні 2020 року, свідчать, що він використовував свій статус та чинив вплив на деяких членів ВРП задля ухвалення потрібних йому рішень.

У 2020 році були оголошені підозри голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику та ще п'ятьом суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації. За версією слідства, зазначені особи діяли в межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Вищою радою правосуддя і створення штучних перешкод у їхній роботі.

Фото: oask.gov.ua