Небо без "Шахедів": як Україна готує антидроновий купол

Ідея антидронового купола виникла з нагальної потреби протистояти щоденним ударам. Нинішні методи, хоч і ефективні, вимагають значних зусиль: вдень для збиття одного "Шахеда" потрібно 5 зенітних дронів, а вночі – вже 10. Така асиметрія ускладнює оборону і спонукає до пошуку систематичних рішень, які б змінили правила гри.

Фундамент для майбутньої системи вже успішно закладено. В Україні розроблені численні бойові системи управління, а влітку 2025 року були підписані договори на постачання антидронових радіолокаційних станцій. Ці кроки стали важливими етапами на шляху до повноцінного розгортання купола.

Серцем майбутньої оборони стануть антидронові радари, такі як Cerberus. Кожен радар має дальність виявлення 15–20 кілометрів та оптоелектронну систему для підтвердження цілі. Ці станції, об'єднані в єдину мережу, зможуть передавати інформацію про цілі від одного до іншого, забезпечуючи безперервне відстеження.

На озброєння також надійдуть зенітні дрони, антидронові ракети та комплекси Vampire з ракетами APKWS. Лазерне наведення, представлене британськими Martlet, американськими Tempest та шведськими RBS, доповнить цей арсенал. Усі ці засоби разом створять потужний інструмент для ефективного перехоплення повітряних загроз.

Проте повністю закрити кордон від ворожих дронів залишається складним завданням. Ворог використовує непередбачувані маршрути, запускаючи дрони з Брянської області, Криму, Краснодарського краю, а також через Молдову чи морське узбережжя. Створення суцільного радіолокаційного поля на низьких висотах ускладнене особливостями рельєфу та міською забудовою.

Стратегія захисту буде двоступеневою: загальна периметрична система працюватиме на висотах 500–5000 метрів. Додатково створять точкову оборону над містами та стратегічно важливими об'єктами, де зосередять основні засоби ураження для максимально ефективного захисту від модернізованих БпЛА.

Експерт Валерій Романенко, аналізуючи проєкт, підкреслив, що неможливо розмістити радари безпосередньо на кордоні з РФ. Адже радар, що бачить ціль на 100 км, може бути виявлений ворожим літаком радіотехнічної розвідки з відстані 200–250 км, що робить його вразливим для ураження.

Таким чином, загальна система виявлення зосередиться на знищенні "Шахедів" на підльоті, після того, як вони віддаляться на кілька десятків кілометрів від лінії бойового зіткнення. Такий підхід дозволить максимально ефективно використовувати наявні засоби, мінімізуючи ризики для оборонної інфраструктури.

Валерій Романенко зазначив: "Такими темпами не виходить збивати "Шахеди" засобами, які в рази дешевші, ніж самі дрони. Тому потрібне створення системи."

Експерт додав: "Усі ці радари будуть об'єднані в єдину систему. Наприклад, радар Cerberus не лише виявляє цілі, але якщо ціль виходить за межі його досяжності, автоматично передає її на наступний радар з цієї ж мережі."

Україна рухається до нової епохи протиповітряної оборони. Створення антидронового купола є не просто технологічним проривом, а символом незламності та прагнення до безпеки, що обіцяє перетворити небо над українськими містами на територію, вільну від постійних загроз.