/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fdef980121b5de721f2f8158f3dbbb701.jpg)
Несподівана зміна: як тепер рахують виплати родинам загиблих військових?
Раніше родини загиблих військових стикалися з чітким правилом: відлік трирічного строку для звернення по допомогу починався з дати смерті, зазначеної у свідоцтві. Це здавалося логічним, проте не враховувало складнощів, пов'язаних із тривалим встановленням факту загибелі, особливо у випадках зниклих безвісти.
Адвокатка Дар'я Тарасенко пояснила, як ці зміни, запроваджені постановою Кабінету Міністрів України № 631, впливають на родини. Вона підкреслює, що нововведення змінює алгоритм дій для багатьох сімей, яким доводиться чекати на офіційне підтвердження загибелі роками.
Тепер, якщо військовослужбовець загинув 1 вересня 2025 року, а запис про смерть було внесено лише 1 січня 2026 року, то відлік трирічного строку розпочнеться саме з 1 січня 2026 року. Це дає родинам більше часу на збір документів та звернення за допомогою.
Проте ситуація ускладнюється, коли йдеться про зниклих безвісти. Якщо смерть констатована відразу належним чином, то сумнівів щодо дати немає. Але якщо військовий зник безвісти, а тіло знайдено пізніше або факт смерті встановлено судом, то датою смерті вважатиметься та, що зазначена в акті службового розслідування або у відповідному наказі по особовому складу частини – тобто ймовірна дата фактичної загибелі.
Критичною межею для застосування нових правил є 4 червня 2025 року. Для випадків загибелі, що сталися до цієї дати, застосовується попередня редакція Постанови № 168. Згідно з нею, трирічний термін починається з дати фактичної смерті, вказаної у свідоцтві, а не з дати його реєстрації. Це наражає родичів зниклих безвісти у 2022-2023 роках на ризик втратити виплати, якщо вони не встановлять факт смерті в судовому порядку вчасно.
Верховний Суд зазначив, що призначення та виплату допомоги необхідно здійснювати відповідно до законодавства, що діяло на день виникнення права на її отримання, тобто станом на дату, зазначену у свідоцтві про смерть. Це обумовлено принципом, що закон не має зворотної дії у часі.
Міністерство юстиції України нагадує, що військовослужбовці мають можливість за життя визначити коло осіб, які отримають одноразову грошову допомогу у разі їхньої загибелі, а також частки цих виплат. Для цього необхідно скласти особисте розпорядження, в якому можна вказати будь-яких осіб, незалежно від родинних зв’язків. Це письмовий документ, де фіксується інформація про одержувачів та відсоткові частки для кожної особи.
«Якщо смерть констатована одразу належним чином, то сумнівів немає, якою є дата смерті. Але якщо військовий зник безвісти, а згодом було знайдено тіло або встановлено факт смерті в судовому порядку, то датою смерті буде дата, зазначена в акті службового розслідування, або у відповідному наказі по особовому складу частини (ймовірна дата фактичної загибелі)», – пояснила пані Тарасенко для «24 каналу».
Нові правила обчислення термінів для виплат за загиблих військових створюють неоднозначні умови залежно від дати трагедії. Це вимагає від родин уваги до деталей та своєчасних юридичних кроків, щоб не втратити право на державну допомогу, яка є життєво важливою підтримкою у важкі часи.

