Несподіваний поворот: США, Данія та Гренландія відновили переговори після кризи

Глибока дипломатична криза загострилася навколо арктичної Гренландії, коли виникли наміри Сполучених Штатів щодо контролю над островом. Ця ситуація викликала бурхливу реакцію, зокрема з боку Данії, що вважає Гренландію частиною свого королівства, та самої Гренландії.

Ключові фігури, такі як прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, жорстко відреагували на спроби обговорювати майбутнє Гренландії без згоди Копенгагена. Вона наголосила, що питання суверенітету є фундаментальною "червоною лінією". Прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен також підкреслив наявність "червоних ліній", які не підлягають перетину в переговорах.

Кульмінація напруженості настала, коли президент США заявив про розроблений рамковий план щодо майбутнього статусу Гренландії та обговорював угоду з Генеральним секретарем НАТО, яка, за його словами, забезпечить США "повний доступ" до Гренландії. Ці заяви викликали хвилю занепокоєння та непорозумінь серед союзників.

Після цього періоду загострення, представники трьох держав – США, Данії та Гренландії – відновили переговори. Метою цих зустрічей є пошук шляхів врегулювання занепокоєнь Вашингтона щодо безпеки в Арктиці, одночасно поважаючи "червоні лінії" Копенгагена. Зокрема, йдеться про обговорення, як вирішити питання безпеки в Арктиці.

Державний секретар США Марко Рубіо підтвердив, що Сполучені Штати беруть участь у технічних консультаціях щодо Гренландії, очікуючи на "позитивний" результат. Ці переговори охоплюють фундаментальні питання, які, за даними Данського міністерства закордонних справ, не можуть бути предметом торгу.

Наразі тристоронні зустрічі продовжуються, їхня мета — не лише залагодити минулі розбіжності та зняти напругу, але й розробити механізми подальшої взаємодії в Арктичному регіоні, зважаючи на стратегічні інтереси та суверенні права всіх учасників.

Дипломатична напруженість між засновниками НАТО – США та Данією – триває вже кілька місяців. Ця ситуація підкреслює складність геополітичних інтересів в Арктиці, де країни прагнуть забезпечити свою безпеку та вплив.

Договір 1951 року між США та Данією, який дозволяє Сполученим Штатам розміщувати військові бази на Гренландії, залишається чинним, хоча його перегляд у межах поточного переговорного процесу є ймовірним. Це відображає постійну потребу балансувати між історичними зобов'язаннями та сучасними геополітичними викликами.

Марко Рубіо зазначив: "Сполучені Штати зараз беруть участь у технічних консультаціях щодо Гренландії, які мають принести "позитивний" результат."

Метте Фредеріксен наголосила: "Гренландія залишається частиною Королівства Данія, а рішення щодо її статусу не можуть ухвалюватися без участі Копенгагена та самої Гренландії."

Діалог між США, Данією та Гренландією є ключовим кроком до стабілізації відносин та подолання дипломатичних розбіжностей. Успішне вирішення конфлікту навколо Гренландії може стати прецедентом для співпраці у вирішенні інших складних міжнародних питань, відкриваючи шлях до конструктивного майбутнього в Арктиці.