26 років тому щось зруйнувало морський лід в Арктиці: що запустило цей критичний момент

Протягом багатьох років дослідникам було відомо про петлю зворотного зв'язку, що зв'язує Ель-Ніньйо-Південне коливання (ENSO) і льодовий покрив на високих широтах. Однак у новому дослідженні вчені з Гонконзького університету науки й технологій виявили, що приблизно з 2000 року швидші переходи між фазами Ель-Ніньйо мають сильніший вплив на втрату морського льоду в сибірській Арктиці, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами співавтора дослідження, фахівця з атмосферних явищ із Гонконзького університету науки та технологій Цен Вана, ці зміни в Сибіру призводять до теплішої й вологішої погоди в регіоні, а також істотно впливають на зменшення льодового покриву восени після переходу.

Вважається, що результати нової роботи вчених можуть допомогти поліпшити прогнози льодового покриву для суден, що проходять через регіон. Дані також можуть допомогти вченим краще зрозуміти вплив довгострокових коливань земного клімату.

Зазначимо, що Ель-Ніньйо-Південне коливання — кліматичне явище, що охоплює зміну атмосферного тиску і температури поверхні моря в тропічній частині Тихого океану. Як правило, його вплив триває кілька років, а зміни здатні впливати на клімат і погодні умови на всій земній кулі, включно з частотою ураганів, тропічних циклонів і посух.

У новому дослідженні вчені зосередилися на впливі Ель-Ніньйо на арктичний морський лід — особлива увага команди була зосереджена на морях Лаптєва і Східносибірському морі на північний схід від Росії. Команда проаналізувала щомісячні дані про температуру поверхні моря і концентрацію морського льоду, зібрані в період з 1979 по 2023 рік. Це дало змогу виявити закономірності між переходами Ель-Ніньйо та обсягом льодового покриву наступного року.

Результати вказують на те, що вихід із фази Ель-Ніньйо призводить до утворення зон холодних поверхневих вод у центральній і східній частині Тихого океану поблизу тропіків протягом наступної осені. Команда також виявила, що після 2000 року перехід від Ель-Ніньйо до арктичних явищ прискорився. Вважається, що це могло статися через взаємодію з Тихоокеанською декадною осциляцією — іншим довгостроковим кліматичним циклом, що впливає на температуру в Тихому океані.

Настільки швидкі переходи, як вважається, призвели до ще більшого похолодання холодних зон. Автори зазначають, що ці холодні області, своєю чергою, змістили систему високого тиску, також відому як Західно-Північно-Тихоокеанський антициклон, на північ, у бік Арктики. Це зміщення на північ призводить до утворення ще одного антициклону над морями Лаптєва і Східносибірським. Ба більше, разом ці взаємопов'язані процеси переносять тепло і вологу з північної частини Тихого океану до Арктики, розтоплюючи лід, що трапляється на шляху.

За словами фізичного океанографа з Ламонт-Доертіської обсерваторії Землі Колумбійського університету Сяоцзюня Юаня, до 2000 року зв'язок між цими подіями був недостатньо сильним, щоб вплинути на обсяги морського льоду в Арктиці. Вчені також вважають, що ці зміни зумовлені природними циклами клімату планети, а зовсім не діяльністю людей. Утім, антропогенна зміна клімату все ж таки вносить невизначеність у те, наскільки ефективно ми можемо прогнозувати багаторічні зміни льодового покриву.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені заявили, що знають, коли в Арктиці настане перше літо без льоду.

Раніше Фокус писав про те, що Арктика вступила в нову тривожну еру.