Інопланетні збирачі енергії зірок: учені з'ясували, як вони можуть існувати в космосі

Нове дослідження зміцнює припущення про те, що величезні інопланетні структури, які збирають енергію зірок, у принципі можуть існувати в далеких зоряних системах. Вчені показали, що різновиди гіпотетичних структур для збору енергії, званих сферами Дайсона, можуть стати гравітаційно стабільними за певних умов. Це дозволило б їм обертатися навколо далеких зірок і збирати величезні обсяги енергії. Дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, пише Interesting Engineering.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Гігантські структури інопланетян для збору енергії

Протягом десятиліть учені розмірковували про можливість існування інопланетних цивілізацій, які більш розвинені в технологічному плані, ніж наша. Деякі вчені вважають, що такі позаземні цивілізації можуть використовувати гігантські страти для збору енергії своїх зірок.

Якщо такі структури існують, то вони можуть забезпечити інопланетяни цивілізації набагато більшою кількістю енергії, ніж будь-яка планета і це дасть змогу розумним інопланетянам колонізувати нашу галактику.

Одними з найвідоміших таких структур є сфери Дайсона, вперше запропоновані фізиком і математиком Фріменом Дайсоном у 1960 році. Дайсон припустив, що найрозвиненіші інопланетні цивілізації матимуть здатність збирати енергію своєї зірки у величезних масштабах.

Відтоді як Дайсон уперше припустив існування масивних космічних структур, у багатьох роботах досліджувалася можливість існування різних типів сфер Дайсона.

Зоряні двигуни та бульбашки Дайсона

Наприклад, зоряні двигуни могли б використовувати енергію зірки для створення тяги, перетворюючи цілу зоряну систему на космічний корабель, що рухається. Для цього вони використовували б великий відбивний диск, що використовує енергію зірки.

Бульбашки Дайсона, зі свого боку, оточують зірку роями невеликих космічних апаратів, що збирають енергію.

Незалежно від типу, концепції існування таких структур стикаються з фундаментальним питанням: чи можуть такі надвеликі структури дійсно існувати без постійного активного обслуговування?

Яким чином інопланетні структури можуть існувати?

Автори нового дослідження представляють математичне обґрунтування існування сфер Дайсона без постійного обслуговування. Вчені стверджують, що правильні інженерні заходи дозволили б їм залишатися гравітаційно стабільними, що забезпечило б величезний потенціал для збору енергії зірки.

Вчені розробили спрощені моделі, які розглядають ці структури як протяжні об'єкти, а не як точкові маси, що дає змогу більш реалістично розраховувати як гравітаційні сили, так і сили тиску випромінювання.

У разі зоряних двигунів модель показала, що їхня стабільність залежить від розподілу маси по відбивальному диску, який потрібен для використання енергії зірки. Якщо маса рівномірна, диск буде за своєю природою нестабільним. Але, якщо відбивач підтримується зовнішнім кільцем, що містить більшу частину маси, він може стати пасивно стабільним.

У випадку бульбашок Дайсона вчені розглянули велику кількість відбивачів малої маси, розміщених у щільній хмарі. Якщо рій досить щільний, щоб його власна гравітація не викликала нестабільності, він також може функціонувати в стабільній конфігурації.

За словами вчених, краще розуміння того, як ці структури можуть функціонувати в реальних умовах, може допомогти в пошуках розумного позаземного життя. Зрештою це може допомогти вченим зрозуміти, які типи інопланетних структур слід шукати в безкрайніх просторах космосу.

Як уже писав Фокус, вчені представили новий спосіб виявлення позаземного життя на далеких планетах.

Також Фокус писав про те, що астрономи вирішили загадку однієї з найбільших зірок у Всесвіті. Зірка WOH G64 спантеличила астрономів своєю дивною поведінкою.