Хто збудував єгипетські піраміди: докази свідчать про існування споруд ще 25 тисяч років тому

Чи могла Велика піраміда постати на тисячі років раніше?

У січні 2026 року італійський інженер Альберто Доніні оприлюднив попередню наукову роботу, в якій застосував так званий метод відносної ерозії для оцінки віку найвідомішої піраміди Єгипту. Згідно з класичною версією, монумент звели близько 2 560 року до нашої ери за правління фараона Хуфу (Хеопса). Але дослідник стверджує, що сліди зношування каменю біля основи можуть вказувати на набагато давнішу дату – аж до пізнього палеоліту, пише Daily Mail.

В основі дослідження лежить Relative Erosion Method, або REM. Цей підхід порівнює ступінь ерозії на сусідніх кам’яних поверхнях, виготовлених з одного матеріалу та розташованих в однакових умовах.

У випадку піраміди ключовим є те, що частина її вапнякових поверхонь була відкрита лише приблизно 675 років тому. Вони лежали біля основи піраміди в невеликій кількості, тоді як основну частину білого облицювання споруди зняли ще задовго до того, лишивши її фактично "чорнову" версію, яку ми бачимо й сьогодні. Ці блоки активно використовували для будівництва й відновлення в Каїрі після землетрусу 1 303 року та в період мамлюків.

Так виглядали піраміди тисячі років тому / Цифрова реконструкція Budget Direct

Доніні проаналізував дванадцять точок навколо основи піраміди. Він вимірював глибину та об’єм ерозії – як рівномірного стирання, так і ямкових ушкоджень, спричинених вітром, вологою та солями.

В одному з прикладів різниця між "молодшою" і "старшою" поверхнями дала оцінку понад 5 700 років експозиції. Інші вимірювання показали значно більші значення – від 20 000 до понад 40 000 років.

Червоні маркери позначають точки, в яких проводилися вимірювання відносної ерозії / Фото Альберто Доніні/Google Earth image

Середнє арифметичне всіх точок дало результат близько 24 900 років до теперішнього часу, що відповідає приблизно 22 900 року до нашої ери. Автор підкреслює, що REM не претендує на точну дату, а лише визначає порядок величини.

Щоб врахувати похибки, дослідження застосовує просту статистичну модель з нормальним розподілом. Згідно з нею, імовірність у 68,2 відсотка припадає на проміжок між приблизно 9 000 та 36 000 роками до нашої ери. Найвищий пік імовірності – у районі початку 20 000 років до нашої ери.

Все не так просто

Втім, сам автор визнає численні джерела невизначеності:

• Клімат Давнього Єгипту був вологішим, ніж сучасний, що могло пришвидшувати ерозію в далекому минулому, пише Arkeonews.
• Крім того, сучасне забруднення повітря та кислотні дощі могли посилити руйнування каменю в останні століття.
• Додатковим фактором є інтенсивний туристичний потік, якого не було в давнину, а також можливе періодичне занесення піраміди піском, подібно до того, що відбувалося зі Сфінксом.

Доніні вважає, що окремі точки можуть давати завищені або занижені оцінки, проте усереднення результатів зменшує помилку. На цьому тлі він припускає, що піраміда могла існувати задовго до IV династії, а за часів Хуфу її лише відновили або пристосували до нового культу.

Що це все означає?

Такі висновки різко суперечать усталеній картині, яка спирається на написи, археологічний контекст, сліди інструментів та радіовуглецеве датування органічних решток. Більшість археологів застерігають, що швидкість ерозії надто мінлива, щоб лінійно екстраполювати її на десятки тисяч років.

Дослідження, наразі оприлюднене в ResearchGate, поки що не пройшло рецензування у профільному науковому журналі й залишається поза академічним консенсусом. Проте воно знову нагадує, що навіть найвідоміші пам’ятки на плато Гіза усе ще можуть ставити запитання. Поки Велика піраміда залишається пам’яткою Стародавнього царства, але дискусії навколо її походження явно далекі від завершення.