Магія зеленого світла: як працюють розумні перехрестя в Нідерландах та Києві

Кожен водій знає це відчуття роздратування: глибока ніч, порожнє місто, ви під’їжджаєте до перехрестя і зупиняєтеся на червоне світло. Навколо – жодної душі, жодного автомобіля чи пішохода, але ви змушені чекати 60 або 90 секунд, поки електронний “таймер” не вирішить, що ваша черга нарешті настала. Це класичний приклад “жорсткого” регулювання – системи, що застрягла у минулому столітті.Проте останнім часом соцмережами ширяться віральні відео (Reels) з Нідерландів, які виглядають як кадри з наукової фантастики. Автомобіль наближається до перехрестя, і світлофор, ніби відчуваючи його на відстані, миттєво змінює колір на зелений. Це не магія і не випадковість. Це результат роботи інтелектуальних транспортних систем (ITS), які перетворюють дорогу на живий, реагуючий організм.Але є і гарна новина: подібні технології – це не лише привілей Західної Європи. Як пояснили AUTOGEEK у КП “Центр організації дорожнього руху” (ЦОДР), станом на 1 січня 2026 року в Києві на балансі підприємства перебуває 752 світлофорних об’єкти. І значна частина з них вже “вміє” бачити трафік та адаптуватися до нього.Нідерланди вважаються світовим лідером у сфері мобільності не лише через любов до велосипедів, а й через безпрецедентний рівень автоматизації доріг. В основі їхньої системи лежать індукційні петлі – мідні кабелі, укладені в асфальт перед стоп-лініями.Як це працює технічно? Принцип базується на зміні індуктивності електромагнітного контуру. Коли металевий об’єкт (автомобіль) опиняється над петлею, він змінює її магнітне поле. Система миттєво ідентифікує присутність транспортного засобу і передає запит на контролер світлофора.Голландці пішли далі за всіх у налаштуванні цих систем:Українська столиця також розвивається в напрямку інтелектуального керування, проте з дещо іншим технологічним акцентом. Замість того, щоб масово розрізати асфальт для прокладання петель, Київ зробив ставку на відеодетекцію.До Центрального пункту керування АСКДР (Автоматизованої системи керування дорожнім рухом) сьогодні підключено 319 детекторів транспорту FLIR Traficam різних типів (Wide та Narrow).Детектор транспорту – це високотехнологічний сенсор присутності, який “вирізає” віртуальну рамку на зображенні дороги. Як тільки автомобіль в’їжджає в цю зону, датчик подає сигнал на світлофорний контролер для корекції фаз.Це дозволяє Києву впроваджувати так зване Місцеве гнучке регулювання (МГР). Принцип роботи наступний:Такий підхід є надзвичайно ефективним для ділянок, де трафік нестабільний і змінюється щохвилини. Замість того, щоб “палити” паливо, чекаючи на світлофор, який працює “в порожнечу”, система раціонально перерозподіляє кожну секунду горіння сигналу.Коли ми говоримо про “розумні” світлофори, це не просто слова про прогрес — це конкретні цифри зекономленого палива та часу. Завдяки впровадженню режиму МГР (місцеве гнучке регулювання) на складних ділянках столиці, вдалося досягти результатів, які вражають навіть досвідчених урбаністів.Одним із найпоказовіших прикладів є перехрестя вул. Саперно-Слобідська — вул. М. Грінченка. Тут використання детекторів транспорту дозволило системі буквально “дихати” разом із потоком машин. Результати впровадження режиму МГР на цій локації наступні:Схожа ситуація спостерігається і на перехресті Залізничне шосе – вул. Садово-Ботанічна. Тут впровадження гнучкого регулювання дозволило перерозподілити 13 хвилин 18 секунд непродуктивного часу. Це призвело до збільшення кількості циклів на 22,7% та скорочення затримок на 24% (або на 26 секунд за кожний цикл регулювання).Ці приклади доводять: адаптивна система здатна “витискати” максимум із наявної дорожньої мережі без будівництва нових розв’язок.Другий рівень інтелекту київських доріг — це режим “Виклику фази”. Це ідеальне рішення для місць, де основна магістраль перетинається з другорядною вулицею, де трафік з’являється нерегулярно.Принцип роботи тут максимально простий і водночас ефективний: дозволяючий сигнал для другорядного напрямку вмикається лише тоді, коли детектор фізично зафіксував автомобіль у зоні очікування. Якщо машин на виїзд немає — основний потік на проспекті продовжує рух без жодних перешкод.Яскравим прикладом такої логіки є виїзд з вул. Митрополита А. Шептицького на Броварський проспект. На цьому об’єкті реалізовано комбінований підхід:Якщо МГР працює на рівні одного перехрестя, то Магістральний адаптив — це стратегічне мислення в межах цілого району. Система аналізує сумарну інтенсивність усіх напрямків і автоматично обирає одну з попередньо розрахованих часових програм.Наприклад, на ділянці вул. Набережно-Хрещатицька – вул. Набережно-Рибальська система працює за наступним алгоритмом:Це дозволяє уникати ефекту “пляшкового горла” на ключових артеріях міста ще до того, як затор стане критичним.Головна цінність сучасних детекторів типу FLIR Traficam, встановлених у Києві, полягає не лише у миттєвому перемиканні кольорів. Кожен такий датчик — це джерело безцінних даних. Завдяки їм ЦОДР не просто регулює рух, а збирає детальну інформацію про інтенсивність транспортних потоків на ключових вузлах столиці.Порівняння цих даних за різні роки дозволяє фахівцям бачити реальні тенденції та зміни в русі транспорту впродовж тривалого часу. Це дозволяє уникати помилок при проєктуванні нових розв’язок чи зміні схем руху: замість припущень інженери оперують цифрами фактичної завантаженості. Саме так будується “цифровий двійник” міста, де кожне рішення є обґрунтованим.Для наших читачів, які цінують ефективність, варто підкреслити: адаптивне керування – це найдешевший спосіб покращити екологію. Кожне “непродуктивне” гальмування та подальший розгін на порожньому перехресті – це додаткові викиди CO2​ та зайві грами спаленого палива.Якщо масштабувати економію у 26–44 секунди за один цикл (як це вже реалізовано на Саперно-Слобідській чи Залізничному шосе) на тисячі автомобілів, ми отримаємо колосальне зниження навантаження на довкілля та суттєву економію коштів у гаманцях водіїв.Досвід Нідерландів та перші впевнені кроки Києва ведуть нас до однієї точки – створення екосистеми V2I (Vehicle-to-Infrastructure). У майбутньому розумне перехрестя не просто “бачитиме” машину, а передаватиме дані безпосередньо в її бортовий комп’ютер.Хоча ми часто захоплюємося голландськими індукційними петлями, приклад Києва доводить: Україна вже перебуває у глобальному тренді інтелектуального транспорту. Наявність 319 сучасних детекторів та поступове переведення світлофорів у режим адаптивного керування – це фундамент, на якому будується сучасне цифрове місто.Ми ще не на тому етапі, коли світлофор надає пріоритет велосипедисту під час дощу, але ми вже там, де система здатна подарувати водієві 23 хвилини вільного часу лише на одному перехресті. І це лише початок великої трансформації, за якою ми в AUTOGEEK будемо уважно стежити.Редакція AUTOGEEK вдячна КП “Центр організації дорожнього руху” (ЦОДР) за допомогу у підготовці матеріалу.