Неочікуваний сигнал з Білого дому: Путін стає "конструктивнішим" у переговорах?

На тлі напруженої геополітичної ситуації, коли світ відстежує кожен крок у війні в Україні, з'явилися несподівані новини, які можуть змінити сприйняття переговорного процесу. Колишній директор зі справ Європи та Євразії в Раді національної безпеки США, дипломат Метью Брайза, зробив заяву, яка привернула увагу до цих тонких змін. За словами Брайзи, з Білого дому почали надходити витоки інформації про нібито більш конструктивну позицію російського лідера.

Ці витоки викликають питання, оскільки вимоги Росії щодо українських територій фактично не зазнали змін. Путін, як і раніше, наполягає на контролі над усім Донбасом, включаючи приблизно 20% територій, які наразі не перебувають під її владою. Це означає втрату стратегічних "міст-фортець", що є критично важливим для обороноздатності України, і такі вимоги для Києва є неприйнятними.

Попри це, сам переговорний процес, за словами дипломата, все ж почав рухатися. Сторони домовилися про нову зустріч, яка відбулася в Абу-Дабі 23 та 24 січня. Наступна зустріч України, Росії та США мала відбутися 1 лютого для обговорення військових питань та кроків для завершення війни. Проте залишається незрозумілим, чи це справжній поступ, чи лише імітація переговорів.

У той час як український лідер Володимир Зеленський заявляв про напрацьовані гарантії безпеки, американська сторона зайняла більш стриману позицію, наголошуючи, що ці гарантії все ще залежать від територіального питання. Це підкреслює складність ситуації, де, з одного боку, немає реального прогресу у ключовому питанні війни, а з іншого – сам процес комунікації триває.

Метью Брайза також звернув увагу на різні оцінки американських переговорників: спеціальний посланник Віткофф, на думку союзників, перебуває під впливом Путіна, тоді як Джаред Кушнер виглядає більш підготовленим. Росія не здобуває нових територій, її економіка слабшає, а мобілізаційний ресурс тане, що може підштовхувати Кремль до пошуку виходу з війни, ймовірно, шукаючи шлях до її завершення.

Проте багатосторонні контакти між Росією, Україною і США поки носять формальний характер і не ведуть до реального прогресу, вважає виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач. За його словами, проблемою залишаються і формат зустрічей, і рівень делегацій.

Дипломат припускає, що до предметних переговорів сторони можуть перейти не раніше 2026 року за збігу низки умов, серед яких ослаблення Росії, зовнішній тиск та можливі компроміси. Реальні кроки до мирної угоди він прогнозує орієнтовно з весни 2026 року. Такі довгострокові прогнози свідчать про те, що швидкого вирішення конфлікту очікувати не варто.

Україна зможе розраховувати на гарантії безпеки з боку США лише за умови укладення мирної угоди з Росією. За даними Reuters, такі гарантії стануть одним із ключових елементів домовленостей, спрямованих на припинення російської агресії. Крім того, Україна має намір підписати з Вашингтоном 20-пунктний мирний план, після чого Сполучені Штати окремо оформлять відповідний документ з Росією, без участі Європейського Союзу.

"Гарантії безпеки вже напрацьовані, але вони залежать від вирішального питання — територіального", — зазначив Брайза в інтерв’ю програмі Студія Захід на телеканалі Еспресо.

"Росія не здобуває нових територій, її економіка слабшає, а мобілізаційний ресурс тане. Це може підштовхувати Кремль до пошуку виходу з війни", — резюмував дипломат.

Наразі переговори залишаються складним танцем між надіями на поступ та реаліями незмінних вимог. Чи дійсно "конструктивність" Кремля є лише тактичним маневром, чи В. Путін справді прагне завершення війни, покаже лише час і подальші дипломатичні зусилля.