Руйнування ідеалів: МОК критикують за співпрацю з агресором напередодні Олімпіади-2026

Давня ідея «Екехейрії», священного перемир’я, яка народилася у 9-му столітті до нашої ери в Давній Греції, передбачала повне припинення бойових дій задля проведення Олімпійських ігор. Тоді всі сторони конфліктів складали зброю, визнаючи важливість спортивних змагань.

Проте в сучасних умовах ця ідея виявилася цинічно розтоптаною російською федерацією, яку Микола Томенко назвав «найбільш злісним порушником принципу Олімпійського перемир’я». Політик зауважує, що рф неодноразово використовувала Олімпіади як прикриття для своїх військових агресій.

Історія свідчить, що росія вдавалася до агресивних дій під час або навколо Олімпійських ігор: у 2008 році під час Пекінської Олімпіади вона здійснила вторгнення в Грузію; у 2014 році, під час Олімпіади в Сочі, відбулася окупація українського Криму; а у 2022 році, знову під час Пекінських ігор, розпочалося повномасштабне вторгнення в Україну. Крім того, у 2024 році в Парижі рф відкрито виступила проти перемир'я в ООН, а у 2026 році вона знову відмовляється виконувати резолюцію про припинення вогню під час Ігор у Мілані.

Найбільше обурення Миколи Томенка викликає позиція Міжнародного олімпійського комітету (МОК) та Міжнародного паралімпійського комітету (МПК), які, попри відкритий цинізм агресора, шукають можливості для повернення російських та білоруських спортсменів на міжнародні арени. За даними політика, до Ігор-2026 допущено близько 20 «нейтральних» атлетів, а до Паралімпіади – близько 40, серед яких деякі могли бути безпосередніми учасниками бойових дій.

Ситуація, що склалася, має тривожні паралелі з минулим. Микола Томенко згадує долю засновника сучасного Олімпійського руху, П’єра де Кубертена, який активно підтримував Гітлера та проведення Олімпіади-1936 у Берліні. Після Другої світової війни МОК був змушений офіційно вибачатися за підтримку нацистів, і цей урок, на думку політика, повинен бути повчальним для нинішніх очільників МОК та МПК.

Сьогодні, всього за 7 днів до відкриття Ігор, Україна та світ спостерігають, як олімпійські ідеали знову стають лише ширмою для агресорів, а міжнародні спортивні організації — їхніми мовчазними спільниками.

Ця ситуація підкреслює глибоку кризу міжнародного спортивного руху, який, за оцінкою Томенка, перетворився на бізнес. Фінансові вигоди, схоже, переважують фундаментальні принципи миру та людяності, що становлять основу олімпійських цінностей. Політик називає керівників спортивних структур «заробітчанами», підкреслюючи їхню орієнтацію на гроші, а не на ідеали.

Таким чином, конфлікт між олімпійськими ідеалами та сучасною реальністю демонструє розрив між проголошеними цінностями та практичними діями міжнародних організацій. Це питання не лише про спорт, а й про відповідальність та моральні орієнтири у світовій політиці.

«На сьогодні найбільш злісним порушником принципу Олімпійського перемир'я залишається російська федерація», — зазначає Микола Томенко.

«Очільникам МОК та МПК варто пам’ятати повчальний урок, коли засновник сучасного Олімпійського руху П’єр де Кубертен аж надто активно підтримав Гітлера та проведення Олімпіади-1936 в Берліні. Вже після Другої світової війни МОК мусив офіційно вибачатися за підтримку нацистів», — наголошує він.

«Мусимо констатувати, що для чиновників міжнародного олімпійського руху гроші виявилися важливішими за давні світоглядні принципи Олімпізму», — підсумовує політик.

Історія Олімпійського руху наповнена як моментами тріумфу, так і темними сторінками, які слугують важливою настановою для сучасних діячів. Ситуація, що склалася напередодні Ігор-2026, ставить питання про реальну цінність олімпійських ідеалів та їхню стійкість перед обличчям глобальних конфліктів і фінансових інтересів, надаючи імпульс для глибоких роздумів про майбутнє міжнародного спорту та його роль у світі.