Таємна вечеря в Брюсселі: як лідери ЄС протистоять тиску Трампа

Лідери країн Європейського Союзу зібралися в Брюсселі на таємну нараду, де до раннього ранку шукали компромісний підхід до погіршення відносин зі США. Обговорення, підживлені традиційними стравами — курчам та запеченим пастернаком — оприлюднило The New York Times, яке дізналося подробиці від трьох європейських чиновників, поінформованих про перебіг дискусій.

На цій зустрічі думки європейських лідерів розділилися, відображаючи різноманітність підходів до вирішення кризи. Так, прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні закликала зберігати відкритим діалог з президентом США, наголошуючи на важливості не спалювати мости. На противагу цьому, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вимагав прискореного дерегулювання бізнесу в Європі, щоб стимулювати економічне зростання та зменшити залежність від американської економіки. Президент Франції Еммануель Макрон, своєю чергою, стверджував, що Європа повинна демонструвати готовність дати відсіч погрозам, аби Вашингтон сприймав її серйозно.

Попри розбіжності, лідерам вдалося виробити спільний план, що складається з трьох ключових елементів: стримана реакція на провокації Трампа для уникнення ескалації, готовність запровадити зустрічні тарифи у відповідь на торговельну агресію Вашингтона, а також прискорена робота із зменшення військової та технологічної залежності від США. Окрім того, Європа планує посилити безпеку в Арктиці, розглядаючи створення місії НАТО Arctic Sentry для захисту регіону та Гренландії від зовнішніх загроз.

У короткостроковій перспективі Європа прагне «заспокоїти» американського лідера, демонструючи готовність захищати полярний регіон від Росії та Китаю самотужки. Стратегічна ж мета полягає у розриві ланцюгів залежності, для чого Європа прискорює пошук нових ринків, зокрема через торгову угоду з Індією, та планує створення власного ринку капіталу, щоб не покладатися на американські банки та технології. Цей крок є відповіддю на критику Європи Трампом у грудні 2026 року, коли він назвав її «спільнотою, що розвалюється», а їхніх лідерів — слабкими людьми.

Водночас, реалізація цієї стратегії має внутрішні суперечності. Країни Східної Європи, зокрема Польща та Балтія, побоюються, що конфронтація з Трампом через Гренландію може відвернути увагу від головної загрози — війни в Україні. Для цих держав американська військова допомога Києву залишається пріоритетом, відданість якому вони не готові ризикувати заради економічних амбіцій «старої Європи».

Ці обговорення відбулися на тлі посилення риторики про стратегічну автономію Європи, хоча європейські чиновники визнають, що швидкого плану повної військової незалежності від США не існує. Фінансова система ЄС залишається фрагментованою, прийняття рішень — повільним, а погляди держав-членів — розділеними.

Нарада в Брюсселі стала кульмінацією низки подій, зокрема попередньої кризи довіри, пов'язаної з Трампом, Гренландією та Давосом, яка «розбудила» НАТО, підкресливши зростаючу потребу Європи у власній стратегічній суб'єктності.

«Повагу Трампа можна здобути лише силою і готовністю давати дзеркальну відсіч його погрозам», – заявив тодішній президент Франції Еммануель Макрон.

Подальші кроки Європейського Союзу, спрямовані на зменшення залежності від США, свідчать про зміну геополітичного курсу та пошук нової рівноваги у відносинах з Вашингтоном, що може мати непередбачувані наслідки для світової політики.