Жителі столичної висотки самі забезпечили собі світло, воду і тепло: у скільки це обійшлося

Чому вирішили встановити генератор?

Мова йде про типову 25-поверхівку на один під'їзд 2010 року будівництва. У будинку 220 квартир, у яких живе тисяча людей, передає 24 Канал з посиланням на "Економічну правду".

Проблеми через перебої з енергопостачанням у будинку були давно. За словами його мешканців, ще взимку 2024 року під час відключень світла, нормальне життя майже припинялося:

Одразу зникали вода і тепло, як тільки вимикали електрику;

• Ліфти зупинялися;
• Мобільний зв'язок ледь працював.;
• Освітлення в під'їздах зникало.

Тому влітку того ж року зібрали ініціативну групу, щоб придбати генератор і вирішити проблему зі світлом до зими.

Як встановлювали генератор?

Пріоритетною задачею ініціативної групи було визначити необхідну потужність генератора та перелік об'єктів, які він повинен був живити.

Ідею під'єднати до обладнання увесь будинок відкинули одразу через складність та зависоку вартість проєкту.

Квартири навіть не думали підключати. Це технічно складно, дорого і майже неможливо справедливо розподілити навантаження,
– розповіла одна з ініціаторок Ірина Рафальська.

Зробити правильні розрахунки допомогли фахівці підрядної компанії, що встановлює генератори в Києві.

У підсумку вирішили заживити:

• індивідуальний тепловий пункт;
• насоси для подачі гарячої і холодної води;
• ліфт;
• мінімальне освітлення в під'їзді;
• системи зв'язку;
• домофон та шлагбаум.

Важливо! Після обговорення зі спеціалістами, на всі ці потреби вирішили придбати генератор потужністю 38 кіловатів.

Скільки коштувала енергонезалежність?

Одним із найскладніших виявилося саме питання фінансів. Адже загальна вартість проєкту сягнула 800 тисяч гривень:

• генератор коштував 480 тисяч;
• підключення обладнання, робота та розхідні матеріали – приблизно 226 тисяч;
• проєктна документація – ще 15 тисяч гривень.

Додатково за 15 тисяч довелося придбати резервуар для пального об'ємом у тисячу літрів, оскільки бак генератора може вмістити усього 150 літрів. Також для заправки обладнання докупили міні-АЗС за таку ж суму.

На захисну клітку для збереження генератора в цілості витратили ще 30 тисяч гривень. Решта пішла на розхідники та мінімальний запас пального.

Гроші на проєкт збирали з усього будинку на окремий рахунок.

Розрахунки показали, що з кожної квартири треба зібрати по 7 тисяч гривень. Суму розрахували з гіпотезою, що гроші здадуть близько половини мешканців. Так і сталося,
– пише видання.

Через деякий час будинку вдалося долучитися до програми КМДА для компенсації вартості обладнання, але вона передбачає фінансування не більше 300 тисяч гривень. Ці гроші наразі використовують на закупівлю пального, щоб не збирати кошти з мешканців

Зауважте! За інформацією міського голови Києва Віталія Кличка, учора за день до теплопостачання під'єднали ще 125 житлових будинків у столиці. Без тепла залишалися 253 багатоповерхівки.

Коли повернуть тепло у всі будинки Києва?

• Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що будинки в Києві, які досі залишаються без опалення, зможуть повернути тепло орієнтовно 1 – 2 лютого. Нині енергетики працюють над відновленням пошкоджених потужностей, однак котли та допоміжні системи фактично доводиться збирати з того, що вдалося вціліти після обстрілів.

• Однією з найскладніших точок залишається Троєщина. Через тривалі перебої з електро- та теплопостачанням у четвер, 29 січня, мешканці району виходили на акції протесту й перекривали рух транспорту.

• Водночас керівник Ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв прогнозує, що київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 не зможуть працювати на повну потужність ані з виробництва тепла, ані електроенергії щонайменше до березня. За його оцінками, відновлювальні роботи триватимуть понад місяць, а реальний ефект від ремонтів кияни найбільше відчують уже під час наступного опалювального сезону.