Стрітення 2 лютого: українці готуються до зустрічі зими та весни

Давним-давно, на 40-й день після Різдва, маленького Ісуса принесли до Єрусалимського храму для виконання обрядів. Саме там відбулася знакова зустріч немовляти з праведним Симеоном, який чекав Спасителя та проголосив про Його місію. Це подія, описана в Євангелії від Луки, є фундаментом церковного свята Стрітення Господнього, символізуючи зустріч людини з Богом та очищення.

З плином часу це свято набуло особливого значення в народній традиції, перетворившись на своєрідне межове полотно між холодною зимою та квітучою весною. Люди щиро вірили, що саме цього дня дві пори року зустрічаються, щоб позмагатися за панування, і погода цього дня дає важливі підказки щодо майбутнього врожаю та приходу тепла.

Отож, на Стрітення встановилися певні обмеження: заборонялося сваритися, обмовляти інших, або бажати комусь зла, адже вважалося, що негативна енергія неодмінно повернеться назад. Також не варто було займатися важкою фізичною працею, прибиранням чи рукоділлям. Важливим також був заповіт не вирушати в далеку дорогу, аби уникнути невдач.

Найголовнішою церковною традицією стало освячення свічок, які отримали назву стрітенських або громничних. Їх дбайливо зберігали протягом року, запалюючи під час негоди, хвороб або в моменти небезпеки, вірячи в їхню захисну силу. Цілющі властивості приписували також освяченій у храмах воді.

У день Стрітення люди з особливою увагою спостерігали за природою. Сонячний день віщував ранню та теплу весну. Сніг або хуртовина, навпаки, обіцяли затяжну зиму, а відлига — теплу весну. Капаюча з дахів вода була доброю прикметою, що означала гарний врожай, а вітер цього дня вважався знаком родючого року. Ці прикмети формували очікування та впливали на плани господарів.

Сьогодні Стрітення продовжує залишатися знаковою датою для багатьох українців. Це не лише церковне свято з його глибоким духовним змістом, а й яскравий символ надії на оновлення, прихід світла та довгоочікуване повернення весни, яка несе з собою нове життя та нові можливості.

Свято Стрітення Господнє, відоме також як Стрітення, є одним із дванадесятих християнських свят. У православній та греко-католицькій церквах воно відзначається літургією, освяченням свічок та читанням євангельського уривку. Це свято є однією з ключових подій, пов'язаних з дитинством Ісуса Христа, поруч із Різдвом та Богоявленням.

У народі Стрітення здавна вважали переломним днем року, коли зустрічаються зима з весною, та приділяли велике значення прикметам, що стосуються погоди та майбутнього врожаю. Сьогодні ця традиція спостереження за природою та віра в її передбачення залишаються живою частиною української культури.

На Стрітення не радять сваритися, лихословити чи бажати зла іншим, адже вважається, що негатив повертається до людини.

Стрітення Господнє – це не просто день у календарі, а сакральний час, що поєднує вікові традиції та глибоку віру в оновлення, яке принесе весна. Цей день нагадує, що навіть після найдовшої зими приходить світло, і разом із ним – надія на краще майбутнє.