За побачення — до стовпа, за бороду — штраф: дивні закони Гетьманщини

За слова, кохання або подорож без паперів — удари різками чи шибениця. Сім речей, які в часи Гетьманщини були злочинами, а сьогодні — нормою.

Про що ви дізнаєтесь:

Уявіть світ, у якому за вирваний жмут бороди доводилося платити штраф, що вдвічі перевищував "ціну" людського життя, а за побачення без шлюбу — стояти у ганебному стовпі на центральній площі. Те, що сьогодні здається нам буденністю або особистою справою, 300 років тому на українських землях вважалося тяжкими злочинами.

Правосуддя часів Гетьманщини було суворим, часто парадоксальним і повністю залежним від соціального статусу та релігійних догм. Главред розповість про сім вчинків, які могли коштувати нашим предкам свободи або життя, але нині є абсолютно законними.

Пошкодження бороди

Як зазначає канал "Іронічний історик", для сучасного чоловіка похід до барбершопа — справа стилю. У часи ж Гетьманщини борода була символом честі, мужності та соціального статусу.

Згідно з "Руською правдою", за виривання чи пошкодження чужої бороди або волосся на голові зловмисник мав сплатити 12 гривень штрафу. Для порівняння: життя простого селянина тоді "оцінювали" лише у 5 гривень.

Втрата бороди означала крах репутації. Відомий випадок 1590 року, коли львівському викладачу Кирилу Ставровецькому під час конфлікту з єпископом силоміць відрізали бороду. Після цього за ним назавжди закріпилося принизливе прізвисько "Безбородий".

Сьогодні ж бійка без тяжких тілесних ушкоджень зазвичай закінчується штрафом, а гоління — винятково особистий вибір.

Інтимні стосунки до шлюбу

Те, що ми називаємо особистим життям, у XVIII столітті держава й церква іменували "блудом". За інтимні стосунки до шлюбу молодь чекало публічне приниження.

Показовою є справа козака Іллі та дівчини Хвеськи з Пирятина (1689 рік). Пару засудили до перебування в ганебному стовпі — дерев’яній конструкції, що фіксувала шию та руки, дозволяючи кожному перехожому глузувати з "грішників".

Нерідко таких закоханих змушували одружуватися силоміць, аби "змити сором". Сьогодні ж добровільні стосунки між повнолітніми людьми не є предметом кримінального переслідування.

Подружня зрада

Зрада у шлюбі каралася надзвичайно жорстоко — смертю через повішення. Якщо чоловік заставав дружину з коханцем і мав свідків, судовий вирок був однозначним.

Існували випадки, коли карали навіть родичів, які допомагали жінці втекти. Більше того, закони середини XVIII століття дозволяли чоловікові вбити зрадників на місці без будь-якого покарання.

Сьогодні ж подружня вірність є питанням моралі, а не кримінального кодексу, тоді як самосуд гарантовано призвів би до ув’язнення.

Критика влади

У наш час люди вільно обговорюють дії політиків у соцмережах. Проте раніше за "погані слова" про князя чи гетьмана можна було опинитися у в’язниці на багато тижнів.

У Російській імперії, до складу якої входила частина українських земель, злочином вважалася навіть помилка священника під час молитви за здоров’я імператора. Якщо замість побажання довгих років життя він випадково промовляв "вічну пам’ять", це трактували як державну зраду.

Відео про те, які злочини за часів Гетьманщини вважалися найстрашнішими, можна переглянути тут:

Атеїзм і сумнів у вірі

Заперечення існування Бога у XVIII столітті прирівнювалося до соціальної смерті, а інколи — до страти. Відомий випадок сотника Григорія Химича, який відкрито заявив про своє невір’я.

Справу зам’яли лише тому, що його слова пояснили "тимчасовим божевіллям". В іншому разі на нього чекала б анафема — повна ізоляція від суспільства, заборона одружуватися й навіть спілкуватися з людьми.

Сьогодні свобода віросповідання та право бути атеїстом закріплені Конституцією України.

Подорож без дозволу

Сучасна людина може поїхати в інше місто без жодних дозволів. Але 250 років тому селяни були прикріплені до землі.

Будь-яка поїздка вимагала спеціального документа — пашпорта. Тих, кого ловили без нього (так званий "безпашпортний хід"), жорстоко карали: від повернення під конвоєм до 100 ударів різками просто на базарі.

Судові книги Полтави за 1775 рік містять десятки справ проти людей, які хотіли лише знайти роботу або відвідати хвору матір.

Чародійство та "відьомство"

Хоча масове полювання на відьом не було характерним для українських земель, закон усе ж передбачав спалення заживо за чародійство, якщо воно завдало шкоди.

У 1716 році в Кам’янці спалили жінку за те, що вона розсипала невідомий порошок біля будинку місцевого війта.

Сьогодні ж ворожіння, астрологія чи езотеричні практики є легальним бізнесом, який не загрожує життю "практиків".

Вас може зацікавити: