Епоха ядерних угод завершується: у FT розкрили, чи буде нова гонка озброєнь між Росією та США

Про це йдеться в матеріалі Financial Times. Аналітики зазначають, що понад півстолітня епоха двосторонніх угод між Москвою та Вашингтоном щодо контролю над ядерними арсеналами – від перших домовленостей часів холодної війни до договорів, укладених уже після розпаду СРСР – добігає кінця.

Що означає закінчення 50-річної угоди ядерного стримування?

Багато експертів вважають, що зараз світ опинився на порозі можливої нової гонки ядерних озброєнь, і шанси на укладення нового повноцінного договору з жорсткими лімітами в найближчі десятиліття виглядають дуже низькими.

Росія заявляла, що готова ще на один рік добровільно дотримуватися основних кількісних обмежень, передбачених New START, але без відновлення взаємних інспекцій та обміну даними така пропозиція має переважно символічне значення.

Зі свого боку Сполучені Штати висловлюють бажання укласти нову угоду, яка охоплювала б також Китай, однак поки що конкретних переговорних кроків у цьому напрямку не було. Президент Трамп неодноразово наголошував на необхідності протидії ядерним загрозам і на потребі залучити Пекін до процесу контролю над озброєннями.

До речі, у листопаді 2025 року очільник Білого домувисловив готовність до спільного ядерного роззброєння з Росією та Китаєм, зазначивши, що процес денуклеаризації може бути цілком реальним.

Деякі аналітики, припускають, що в останній момент Вашингтон може погодитися на тимчасове продовження лімітів за російською пропозицією. Водночас колишня головна переговірниця США щодо договору як заступник державного секретаря з контролю над озброєннями Роуз Готтемюллер вважає такий підхід безперспективним і навіть небезпечним.

Так, вона наголосила без верифікації та механізмів прозорості США ризикують опинитися в невигідному становищі, оскільки Росія потенційно здатна швидше нарощувати кількість боєголовок на наявних носіях.

Відсутність чинних договорів і механізмів перевірки суттєво підвищує ймовірність кількох негативних сценаріїв: неправильного тлумачення намірів іншої сторони, неконтрольованого збільшення ядерних арсеналів, а також повернення до практики проведення ядерних випробувань.

Саме система інспекцій, регулярний обмін інформацією та тисячі офіційних повідомлень робили попередні угоди реально дієвими інструментами стабільності.

Як на ситуацію реагують інші країни?

• Китай продовжує стрімко нарощувати ядерний потенціал без будь-яких міжнародних обмежень – нині арсенал налічує близько 600 боєголовок, а до 2030 року, за прогнозами, їх може стати понад 1000. Водночас Пекін поки що не виявляє готовності сідати за стіл переговорів, доки не наблизиться до паритету з американським потенціалом.

• Тим часом ексміністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер закликав Європу розробити власну ядерну зброю для посилення стримування.

• За оцінками фахівця-хіміка Райнера Моорманна, Німеччина технічно спроможна створити атомну бомбу протягом трьох років.