Італія підтримує вступ України до ЄС, але країни Балкан — у пріоритеті

Нещодавнє інтерв'ю міністра закордонних справ Італії Антоніо Таяні стало темою для обговорень. Його заява про підтримку європейських прагнень України прозвучала на тлі інших зовнішньополітичних пріоритетів Риму.

Пан Таяні, представляючи офіційну позицію Італії, наголосив на тому, що його країна взяла на себе зобов’язання передусім перед державами Балканського регіону. Це означає, що їхня євроінтеграція знаходиться у фокусі уваги італійського уряду.

Міністр чітко сформулював принцип: «Ми підтримуємо вступ України, але спочатку є Балкани, з якими ми маємо зобов’язання і які для нас є пріоритетом». Ця послідовність викликана раніше взятими на себе обіцянками.

Як підтвердження цих слів, Таяні оголосив про майбутні дипломатичні візити. На початку квітня він планує відвідати Белград разом з міністром Німеччини Вадефулем, щоб підкреслити увагу Італії до Сербії.

Наразі всі шість країн Західних Балкан перебувають на різних етапах інтеграції до ЄС. Чорногорія та Сербія вже мають статус кандидатів і ведуть переговори. Статус кандидатів також отримали Албанія та Північна Македонія, які вже відкрили переговорні процеси з Європейським Союзом. Боснія і Герцеговина є кандидатом, переговори ще не розпочалися, а Косово розглядається як потенційний кандидат.

Італія продовжує надавати підтримку Україні. Це підтверджується, зокрема, виділенням 12-го пакету військової допомоги, про який було оголошено 1 грудня.

Заява Італії, яка надає пріоритет Балканам, прозвучала на тлі коментарів інших європейських лідерів, таких як прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, щодо перспектив вступу України до ЄС.

«Ми підтримуємо вступ України, але Балкани для нас на першому місці. Ми взяли на себе зобов'язання перед ними, і вони є для нас пріоритетом», — заявив міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні в інтерв'ю Corriere della Sera.

Таким чином, хоча шлях України до ЄС триває, Італія чітко окреслює свої зобов'язання перед Балканами. Ця позиція вказує на складність та багатогранність процесу розширення Європейського Союзу, де кожен крок ретельно зважується з урахуванням регіональних та історичних взаємодій.