Коли апостиль не потрібен: як визнаються українські та іноземні документи

Як відбувається легалізація документів?

Для використання українських документів за кордоном, а іноземних – в Україні, за загальним правилом необхідні консульська легалізація або апостиль, повідомляє Міністерство юстиції. Водночас стаття 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачає, що документи, видані уповноваженими органами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні після легалізації, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України.

Частина міжнародних договорів України у сфері правових відносин і міжнародної правової допомоги у цивільних та кримінальних справах містить норми, які дозволяють визнавати документи без будь-якого додаткового засвідчення. Йдеться про документи, складені або засвідчені компетентними органами однієї держави, підписані уповноваженими особами та скріплені офіційною печаткою.

Водночас наявність таких положень не означає автоматичного прийняття в Україні всіх офіційних документів іноземних держав без легалізації чи апостиля. У більшості договорів правило звільнення від додаткового засвідчення стосується лише документів, які надсилаються між компетентними органами сторін у межах виконання конкретного міжнародного договору.

Через розширення кола держав-учасниць Гаазької конвенції 1961 року, спрощення процедури апостилювання та активізацію міграційних процесів дедалі більше країн тлумачать ці положення вузько. Вони застосовують звільнення від легалізації лише до документів, що передаються між державними органами в межах офіційного правового співробітництва, а не до документів, які подають фізичні чи юридичні особи безпосередньо.

Як відрізняються способи легалізації документів?

Разом з тим практика різниться. Частина держав приймає без додаткового засвідчення всі офіційні документи України незалежно від органу їх видачі. Інші визнають більшість документів, але роблять винятки, зокрема для довідок податкових органів або окремих категорій документів. Є й країни, які без легалізації приймають виключно документи, що надходять у межах офіційного листування між органами юстиції чи іншими уповноваженими установами.

З урахуванням принципу взаємності, іноземні документи, які подаються в Україні державними органами, юридичними або фізичними особами, зазвичай приймаються лише після проставлення апостиля відповідно до Конвенції 1961 року або після консульської легалізації, якщо держава не є її учасницею. Винятки можливі лише у випадках, прямо передбачених галузевими міжнародними договорами України, наприклад у сфері трудових відносин, соціального захисту чи пенсійного забезпечення.

При цьому звільнення від легалізації або апостиля не скасовує вимоги щодо надання засвідченого перекладу документа офіційною мовою держави, де він використовується. Також слід враховувати, що апостиль і консульська легалізація підтверджують лише справжність документа, але не його зміст. Для визнання документів про освіту чи кваліфікацію необхідно проходити окрему процедуру нострифікації, а рішення іноземних судів підлягають визнанню або визнанню та наданню дозволу на виконання українськими судами.

За дарчу прийдеться заплатити: у скільки вона обійдеться та які ризики несе?

• Оформлення дарчої вимагає нотаріального засвідчення і державної реєстрації, що коштує до 10 000 гривень, включаючи оплату оцінки, нотаріальних послуг, державного мита і реєстраційних зборів.

• Якщо обдаровуваний не є близьким родичем, він має сплатити 5% податку на доходи і 5% військового збору, а у випадку іноземця ставка податку збільшується до 18% плюс 5% військового збору.