/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Faf44145e4fe56ef7ad72342185d1a3dd.jpg)
Ліси під загрозою: науковці попереджають, про зникнення найцінніших дерев планети
Такий розвиток подій веде до втрати біорізноманіття, послаблення захисту від хвороб і зниження здатності дерев накопичувати вуглець, що врешті може вилитися в ще більш серйозні проблеми для планети та людства, розповідає SciTechDaily.
Як саме змінюється склад світових лісів?
Велике міжнародне дослідження, опубліковане в журналі Nature Plants, виявило тривожну тенденцію: лісові екосистеми втрачають свою біологічну різноманітність і стають вразливішими. Аналіз охопив десятки тисяч видів дерев по всьому світу, щоб зрозуміти, як зміни довкілля впливають на стабільність природи.
Основний висновок науковців полягає в тому, що на зміну повільноростучим "спеціалістам" приходять агресивні види-загальники, які швидко захоплюють нові території.
Найбільшу небезпеку вчені вбачають у зникненні дерев із щільною деревиною, грубим листям та великою тривалістю життя.
Професор Єнс Крістіан Свеннінг з Орхуського університету називає їх "хребтом" лісу, оскільки саме вони відповідають за стабільне зберігання вуглецю та стійкість до зовнішніх чинників.
Які ліси під загрозою?
Найбільше від цього процесу страждають тропічні та субтропічні регіони, де зосереджені унікальні види з обмеженим ареалом проживання. Коли такі дерева зникають, їхню екологічну роль не можуть повноцінно виконати чужорідні види, навіть якщо вони ростуть значно швидше.
Зараз у світі дедалі частіше домінують так звані "спринтери" – дерева з легкою деревиною та дрібним листям, як-от деякі види акації, евкаліпта, тополі та сосни. Хоча вони швидко ростуть, такі рослини набагато чутливіші до засух, сильних штормів та шкідників.
Дослідження свідчить, що 41% натуралізованих видів (тих, що ростуть за межами свого природного середовища) мають саме такі характеристики, що дозволяє їм вигравати конкуренцію за світло та воду у місцевих дерев.
Чому так сталося і що буде далі?
Головними чинниками цих змін є діяльність людини: зміна клімату, вирубка лісів для будівництва доріг, інтенсивне лісівництво та глобальна торгівля. Швидкоростучі дерева часто висаджують навмисно для швидкого отримання деревини, проте з погляду екології на тривалу перспективу вони є крихкою складовою довкілля.
Для виправлення ситуації дослідники закликають до активного управління екосистемами, де пріоритет під час відновлення лісів надаватиметься рідкісним і повільноростучим видам. Це допоможе зробити ліси майбутнього не лише різноманітними, а й здатними підтримувати життя диких тварин.
Ймовірно в цьому міг би допомогти штучний інтелект та просунуті аналітичні моделі, однак для такої ініціативи точно потрібна згрупована робота урядів, а можливо окреме ціла спеціалізована інституція у співпраці з науковцями. Навряд чи в найближчому майбутньому слід очікувати подібної співпраці.

