Поліг під час боїв на покровському напрямку. Згадаймо Миколу Свища
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Миколу Свища.
Житель села Велика Фосня Микола Миколайович Свищо на позивний Мадяр поліг на фронті 2 вересня 2024 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Овруцьку міську раду.
Микола Миколайович народився 19 квітня 1985 року та виріс на Закарпатті, у селі Мідяниця. Доля привела його на Полісся у 2010 році – приїхав у гості до родичів у село Велика Фосня, де зустрів свою майбутню дружину. Саме тут він знайшов свій дім, свою родину і назавжди пов’язав життя з Овруцькою громадою.
Останнім часом працював слюсарем-ремонтником у ТОВ «Полісся». Його знали як працьовиту людину із золотими руками й добрим серцем. Він ніколи не цурався роботи, завжди був готовий допомогти, підтримати, порадити. Добрий, щирий, уважний до сім’ї – таким Миколу Миколайовича пам’ятатимуть рідні, друзі та всі, хто його знав.
У вільну хвилину він любив посидіти з вудкою на березі водойми, подумати, помовчати. Просте людське щастя, яке так легко обриває війна…
Микола Свищо захищав Україну у складі 152 єгерської бригади.
Тривалий час Микола Миколайович вважався безвісти зниклим. Надія жила в серцях рідних до останнього. За словами дружини, захисник тримав оборону у районі села Лисівка Поровського району на Донеччині.
Та згодом експертиза встановила, що захисник загинув 2 вересня 2024 року.
«Його життя обірвалося у боротьбі за волю й незалежність України, за мирне небо над рідною землею. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі та українському народові», – написали в Овруцькій міськраді.
У захисника залишилися батько Микола Микулашович, дружина Наталія Вікторівна, дочки Анастасія та Мирослава, сестри Світлана та Анна, брати Сергій, Вадим та Іван.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

